З’їхались не лише ближні села…

Бондурівка і Мар’янівка – своєрідні села-близнюки із спільною історією, впритул одне до одного, з переплетеними родинними узами, часто – з однаковими прізвищами. І коли болючим зойком пронеслась Немирівською та сусідніми громадами звістка про героїчну загибель під Авдіївкою 44-річного Олександра Малика з Мар’янівки, згадалось засвоєне ще в п’ятому класі колишньої тутешньої восьмирічки. Буквально за пару днів після свого 40-річчя під час форсування Дніпра в районі Канева 1943 року загинув колишній випускник Дніпропетровського будівельного інституту, учасник будівництва Дніпрогесу, а згодом командир саперної роти 3-го гвардійського механізованого корпусу старший лейтенант Хома Малик з Бондурівки. За подвиг на здобутому плацдармі йому тоді присвоїли звання Героя Радянського Союзу. Хому Васильовича похоронили у братській могилі в одному із сіл Канівського району.

Тепер же Олександра Петровича проводжали в останню путь у рідному селі. Розділити біль тяжкої втрати прибули не лише односельці та жителі Бондурівки, а й жителі інших навколишніх сіл. Щиро співчували батькам Валентині Андріївні, яка свого часу працювала головою та секретарем сільради та Петру Дмитровичу – колишньому завідуючому фермою, які втратили єдиного сина. В свою чергу овдовіла його дружина, осиротіли двоє синів…

Не пробачимо ніколи. Не лише остаточно безклепкому путіну і його оточенню, а й тим нашим горе-землякам, хто в тій дикунській країні сприяв початку цієї безглуздої бійні.

Микола КАВУН, власкор «Вінниччини»