Коли Бог – на першому місці, усе інше – на своєму
У храмі ПЦУ міста Бар відбулося перше передріздвяне богослужіння
Минуть роки й десятиліття, і та подія, що сталася в місті Бар 24 грудня 2022 року, буде вкарбована в його сиву історію назавжди. Саме того дня тут пройшло перше передріздвяне богослужіння у новозбудованій каплиці храму Всіх Святих Православної церкви України. На початку квітня минулого року архієпископ Вінницький і Тульчинський Михаїл здійснив чин освячення хреста на місці будівництва храму, і ось перший етап роботи позаду – каплиця відкрита для богослужіння.
Одна з головних ролей у появі нової церкви у старовинному місті Бар відведена настоятелю громади парафії Всіх Святих ПЦУ Віталію Назаровцю, який попри свій молодий вік вже очолює Барське благочиння, до складу якого входять, окрім барської, парафіяни релігійних громад сіл Шевченкове, Примощаниця, Ходаки, Міжлісся, Мирне, Колосівка, Степанки і станції Бар.
В отця Віталія коротка, але вже наповнена важливими відмітинами біографія. У Бару він служить два роки. Родом – з Львівщини. У його богомольній родині ніколи не було священнослужителів. За прикладом і настановою тата й мами хлопчик з шести років почав відвідувати місцевий храм. І відтоді у дитячій душі зародилася любов до Господа. Коли у випускному класі Віталій стояв на життєвому роздоріжжі, який путь обрати: йти звичним для всіх мирським чи стати на шлях служіння Творцю, він без зайвих роздумів пішов за покликом серця, вступивши до Волинської духовної семінарії. Батьки, звісно, підтримали вибір сина, ба більше, слідом за Віталієм прийняв рішення стати священником і його молодший брат Денис.
У дев’ятнадцять років Віталій – вже отець Віталій і одружений чоловік. Наразі йому двадцять шість. Господь подарував їм з дружиною Ольгою трьох чудових донечок – Іларію, Злату та Соломію. Діти відвідують один із міських дитсадків, а молоде подружжя проживає у найманому будинку в селі Чемериси.
– Ми починали будівництво церкви з нуля і збирали гривню до гривні, – розповідає отець Віталій. – Релігійна громада тільки формувалася, і не вистачало коштів ще й на моє фінансове утримання, але ж треба було за щось годувати сім’ю. У цей складний період доля подарувала мені знайомство з доброю людиною, директором Барського ліцею №2 Сергієм Федиком. Це якраз той момент істини, про який кажуть: «Коли Бог – на першому місці, усе інше – на своєму…». Сергій Михайлович запропонував мені роботу інженера з охорони праці, а згодом перевів на посаду заступника директора з господарської роботи. Крім цього, я вів ще й гурток християнської етики. У новій сфері діяльності для мене немає нічого складного, головне – бути чесним і відповідальним перед Богом і людьми. Я цілком встигаю займатися і церковними справами, і роботою в ліцеї.
У свою чергу Сергій Федик каже, що йому Бог послав такого заступника з господарських питань. «Це толкова, врівноважена, порядна та енергійна людина. У нашому колективі його поважають за лагідний неконфліктний характер і знання справи, яку він робить…».
Поки будувалася каплиця і проходили громадські слухання та інші організаційні моменти, пов’язані з новим храмом, отець Віталій регулярно проводив службу Божу у пристосованому приміщенні. Спочатку вірян було мало, а з кожною службою їх помітно ставало все більше. І на підтвердження того, що нова громада Православної церкви України впевнено «вписалася» у духовне життя міста, стало багатолюдне передріздвяне богослужіння. У Бар з’їхалися люди не лише з тих сіл, де діють храми ПЦУ, а й, практично, з усього екс-Барського району.
У новозбудовану каплицю люди вкладали і душу, і гроші. Отець Віталій назвав благодійників, які допомагали коштами – керівництво ХПП (село Міжлісся), військової частини А 0853, райагролісу, Демидівського кар’єру, Іллю Григоровича та Геннадія Ілліча Луків, Вадима Гудзя, Вадима Стадника, Олександра Мельника та багато інших меценатів, у тому числі й тих, котрі виявили бажання залишитися невідомими. Окрема подяка від отця Віталія голові Барської міської ради Володимиру Саволюку «за розуміння та підтримку…».
Каплиця – це лише початок великої програми будівельних робіт на тому місці, де буде стояти величний храм Всіх Святих. Після новорічно-різдвяних свят релігійна громада і отець Віталій тут мають продовжити благоустрій території і займатися утепленням та покращенням зовнішнього вигляду каплиці.
Разом з отцем Віталієм передріздвяну літургію здійснили священники ПЦУ з Гайсина Ярослав Вольвин, з Міжлісся – Віталій Ейсмон і Тарас Задорожний.
Віктор ЗЕЛЕНЮК
Фото з відкритих соцмереж
