«Любов до тіста у мене… спадкова!»

Так жартома стверджує технолог харчування, вінничанка Світлана Бєлякова. За її плечима – кондитерське училище та Київський технологічний інститут. Пригадує, що неймовірний, неперевершений за смаком хліб пекла ще її бабуся Меланія з с.Стрільники Шаргородського району. Сповна це мистецтво опанувала і матуся Марія, тому вагань у виборі професії після закінчення школи в юної Світлани не виникло. Символічно, що навіть дипломна робота її була пов’язана з дріжджовим тістом.

– Здоба, хлібна випічка мені завжди добре вдавались. Не знаю, як це пояснити: я ніби відчуваю, розумію тісто, багато роблю інтуїтивно, – розмірковує Світлана Петрівна. – Особливих секретів зі свого досвіду не роблю. Приміром, для такої випічки завжди беру лише львівські пресовані дріжджі, борошно краще брати з клейковиною хоча б 28%. Для проби можна замісити маленьку кульку з борошна і води – якщо буде пружна, еластична, то й тісто буде гарне. Не лінуйтесь готувати спочатку опару, ну, а жир варто додавати в тісто наостанок, коли воно вже майже готове, і тоді вимішати і дати підійти ще раз.

Упевнені, що серед читачів цих рядків є чимало людей, які не раз і не два смакували виробами, які дбайливими руками створила Світлана Петрівна: понад 15 років вона працювала у кондитерському цеху вінницького промислового гіганта «Маяка».

– Це була величезна школа та досвід, важка, але радісна праця. Асортимент цеху вражав – ми пекли все: від булочок, пиріжків, бісквітів до тістечок та складних тортів. Особливо великим було навантаження перед святами. Але ми справлялись, – пригадує роки роботи на заводі наша героїня. Згодом вона працювала у кількох приватних пекарнях.

Цікаво було спостерігати, як з плином часу змінювались смаки та вподобання співвітчизників. Потроху у минуле відходять жирні, важкі масляні креми, їм на заміну упевнено приходять легші муси, суфле, ягідні наповнювачі, креми з вершкового сиру. Якщо раніше на «ура» йшли традиційні кекси, то зараз люди більше воліють смакувати мафінами з ягідними начинками, грушевим пирогом тощо. Проте іноді стара-добра класика буває більш ніж доречною. Приміром, для медовика найкраще смакує крем, приготовлений із суміші жирної сметани та вареного згущеного молока (500 г сметани збивають міксером з 300 г вареної «згущенки»).

– А що ваші рідні люблять найбільше, що неодмінно замовляють на чаювання? – запитую.

– Чоловік Валерій не уявляє свята без «Київського торта», подобається йому і домашнє вівсяне печиво. Донька Діана любить солодощі «трюфель», які ще робили в радянські часи. Син Дмитро обожнює здобу, плюшки, сочники. Я, до речі, байдужа до солодкого! – знову усміхається Світлана Петрівна.

Смакує рідним та друзям кондитера і класичний торт «Пташине молоко», і більш сучасний, нині дуже модний торт «Павлова». 

– Нині дуже популярний торт «Павлова». Він має свою кулінарну «батьківщину». Його вигадали чи то у Новій Зеландії, чи то в Австралії, де гастролювала видатна балерина Анна Павлова. Десерт виходить ошатним, легким і ніжним на смак. В його основі – невагомі білкові меренгі, хрусткі зовні і ледь вологі зсередини, а крем роблять зі збитих вершків чи вершкового сиру. Це диво варто неодмінно спробувати. Його можна спекти у формі торта, а можна і у вигляді тістечок – так простіше, – рекомендує пані Світлана.

Любителям традиційної вітчизняної випічки стануть до смаку домашні сочники – виявляється, їх легко зробити і вдома, а не лише придбати у буфеті школи. Дітлахи завжди «за» смачнющі трюфелі, а любителі корисної їжі можуть спекти вівсяне печиво. Всі ці рецепти, не раз перевірені на практиці, пропонує нашим читачам Світлана Петрівна. Їжте на здоров’я, приємного чаювання.

Юлія РАЗАНОВА

Тістечко «Анна Павлова»

Для безе: білки (кімнатної температури) – 100 г (це приблизно 3 шт.), цукор – 100 г, цукрова пудра – 100 г, кукурудзяний крохмаль – 10 г, лимонний сік – 1 ч. ложка, дрібка солі.

Для крему: вершковий сир «Філадельфія» – 350 г, цукрова пудра – 100 г, вершки 30% – 50 г.

Білки з дрібкою солі збиваємо до стану «пивної піни» за допомогою міксера. Цукор додаємо в кілька етапів. Коли він розчиниться, збільшуємо швидкість. Ложкою додаємо цукрову пудру, перемішану з крохмалем. Збиваємо до густої маси. У самому кінці додаємо лимонний сік. І ще раз перемішуємо. Збиту стійку піну викладаємо у кондитерський мішок і робимо «гнізда» із невеликим заглибленням (деко варто застелити пергаментним папером). Ставимо їх випікати у розігріту до 180⁰С духовку і одразу знижуємо температуру до 100⁰С. Випікаємо годину-півтори.

Тим часом готуємо крем. Змішуємо сир «Філадельфія» з вершками і цукровою пудрою, збиваємо до однорідного стану. Далі викладаємо у кондитерський мішок і прикрашаємо ним готові тістечка. Прикрашаємо будь-якими ягодами, шматочками шоколаду, листочками м’яти – на ваш смак.

Печиво вівсяне

Борошно – 100 г, вівсяні пластівці для швидкого приготування – 260 г, цукор – 180 г, яйця – 2 шт., вершкове масло – 100 г, родзинки – 120 г, сіль – 0,5 ч. ложки,  розпушувач для тіста – 10 г, ванільний цукор, кориця – за смаком.

Вівсяні пластівці перебити на блендері до стану борошна і змішати з пшеничним борошном. Яйця збити з цукром, додати розтоплене вершкове масло (не гаряче). Плюс сіль, ванільний цукор, перемелені родзинки, корицю та розпушувач. Приготовлену суміш влити до борошна і ретельно вимішати. З отриманого тіста сформувати невеликі кульки (15-20 г), розпластати їх у формі вівсяного печива, випікати за температури 190-200⁰С 10-12 хвилин.

Сочники домашні

Для тіста: борошно – 330 г, цукор – 115 г, масло вершкове – 85 г, молоко – 85 г, яйце – 1 шт., сметана – 30 г, сода – 1/3 ч. ложки.

Начинка: сир кисломолочний, сметана, цукор ванільний – за смаком.

Для тіста збити вершкове масло з цукром, додати сметану та яйця, все збити. В отриману суміш поступово додати молоко, соду та борошно. Вимішати еластичне тісто. Розкачати, вирізати кружальця, на одну сторону покласти начинку, закрити другим боком і прищепити краї виделкою. Випікати за температури 180-190⁰С 15-20 хвилин.

Печиво «Трюфель»

Для тіста: масло вершкове – 250 г, борошно – 330 г, сметана – 30 г, яйця – 1 шт. + 1 жовток, сода – 1/3 ч. ложки.

Для глазурі: шоколад чорний – 30 г, молоко – 80 г.

Із зазначених продуктів вимішуємо еластичне тісто, яке ділимо на кульки вагою 15-20 г розміром з великий волоський горіх. Всередину кожної кульки вкладаємо вишню без кісточки або розпарений чорнослив. І випікаємо за температури 180⁰С 10-15 хвилин. Коли вироби охолонуть, занурюємо їх у приготовлену з шоколаду та молока глазур та обкачуємо у перетертих на крихту кукурудзяних паличках.