Лютневі клопоти у саду

Лютий цього року видався справді лютим: і морозний, і сніжний, чого не було останніми роками. Проте трапляються і відлиги з плюсовою позначкою. Таке чергування температур негативно впливає на стан плодових дерев. Іноді в лютому в садах чується тріск – це від холоду розтріскується кора дерев, на ній з’являються морозобойні тріщини. Так відбувається через те, що вдень стовбури сильно нагріваються, а вночі швидко охолоджуються. Через морозобоїни в тканини дерева навесні при потеплінні проникають спори грибів і викликають ураження кори і серцевини стовбурів дерев та утворення гнилі. Для оберігання дерев від морозобійних тріщин слід завчасно перевірити, чи не змилася побілка штамбів і розвилок основних скелетних гілок, яку провели восени, і при необхідності її відновити (обмазати вапняним молоком або водоемульсійною фарбою). Роблять це при температурі не нижче -5 ° С. Можна навіть обприскати розчином всю крону. 

Також слід пам’ятати, що при низьких температурах повітря (20º морозу і нижче) та їх утриманні упродовж 2-3 днів і більше можливе пошкодження плодових культур, наприклад підмерзання молодих пагонів, пошкодження бруньок персика, абрикосу й винограду. Критичною є температура повітря на висоті 2 м, коли пошкоджується крона винограду – 18-20º морозу, бруньки абрикосу та персиків – 20-25º морозу, яблунь – 35-40º, груш – 25-30º, вишні – 35-39º, сливи – 30º морозу.

До речі, коріння є менш стійким до низьких температур, ніж надземна частина дерева. Воно підмерзає при температурі -15…-16 °С. Тому пристовбурні круги слід підгорнути землею та снігом, а краще – замульчувати ще з осені.

Ще один корисний агрозахід – підтримка нормальної вологості ґрунту – є гарантією високої зимостійкості рослин. У сніжні зими снігозатримання також сприяє збереженню штамбів і кореневої системи. Шар снігу завтовшки 25-30 см уберігає кореневу систему від підмерзання, навіть якщо температура взимку знижується до -30…-40 °С. Для снігозатримання встановлюють спеціальні щити, розкидають у саду гілки.

Крім ушкодження морозом, дерева у лютому страждають від опіків. Це відбувається, коли існує велика різниця між денними й нічними температурами. Удень кора дерев на боці, зверненому до сонця, сильно нагрівається, а вночі різко охолоджується. У результаті з’являються сонячні опіки у вигляді мертвих плям на стовбурі та основі скелетних суків. Якщо ушкоджується тільки кора, вона починає відставати, оголює деревину. У важких випадках відмирають камбій і зовнішні стовбури деревини. На ушкоджених ділянках часто розвивається чорний рак.

Якщо в сильні морози підмерзають кора та деревина, то дерево може відновитися. Якщо ж ушкоджується камбій, дерево, залежно від ступеня ушкодження, може загинути.

Найменш стійкими до впливу низьких температур є ростові та плодові бруньки, причому плодові бруньки ушкоджуються швидше.

Якщо все-таки дерева постраждали, потрібно вжити відновлювальних заходів. При опіках ушкоджені місця навесні зачищають до здорових тканин, замазують садовим варом. У кісточкових важко встановити, на яку глибину ушкоджене дерево, тому навесні рани замазують глиною, змішаною з коров’яком, а зачищають їх наступного року.

Щоб довідатися, наскільки ушкоджені плодові бруньки (особливо персика й абрикоса), зрізують кілька гілок із плодовими бруньками та пророщують їх у теплому приміщенні. Можна також для контролю взяти кілька бруньок, розрізати їх уздовж, перевіряючи кольори тканин. Якщо в центральній частині бруньки тканини стали коричневими, це означає, що вони ушкоджені. Коричневий колір тканин є ознакою ушкодження й біля кореневої деревини. Якщо коріння підмерзло, слід створити умови для його відновлення. Для цього дерево регулярно поливають, ґрунт розпушують, стежать за тим, щоб листя не ушкоджувалося шкідниками та хворобами.

Юрій ЧОРНИЙ