Майбутні лікарі читають Шекспіра

Шекспірівські читання до дня народження цього славетного англійського драматурга відбулись у Вінницькому медуніверситеті на кафедрі іноземних мов з курсом латинської мови та медичної термінології.

«Якщо Господь за правом претендує на перше місце в справі Творіння, то Шекспіру за правом належить друге», – писав Генріх Гейне.

Вільяма Шекспіра називали «Солодкоголосим Лебедем Ейвону» (Бен Джонсон) і «дзеркалом всесвітнім» (Пантелеймон Куліш), «всюдисущою морально індиферентною природою» (Томас Манн) і «духом, який пронизує весь світ і від якого ніщо не може бути прихованим» (Йоганн Вольфганг Ґете), а сучасний культуролог Гарольд Блум не лише поставив його у центр літературного канону, але й віддав Шекспіру пальму першості у винайденні психоаналізу, залишивши Фрейдові лише роль систематизатора психоаналітичної теорії.

Віктор Гюго визнавав його «Богом театру», а німецький літератор Християн Дітріх Граббе – «божественним оргáном природи». За визначенням Гете, цей драматург «змагався з Прометеєм», адже «риса за рисою створював своїх людей… а потім оживляв їх диханням свого генія». В унісон звучить і вердикт вже згадуваного Блума: «Якщо є письменник, що став смертним Богом, то це – Шекспір»…

На кафедрі іноземних мов з курсом латинської мови та медичної термінології ВНМУ відбувся щорічний захід, присвячений дню народження видатного англійського драматурга Вільяма Шекспіра. У ньому брали участь викладачі кафедри та 92 студенти різних факультетів університету.

Ренесанс дав світу багато відомих людей. Але Шекспір перевершив усіх. Великий поет, неперевершений драматург, незрівнянний психолог, він був також філософом першої величини. Магічний вплив Шекспіра на духовне життя людства з плином часу помітно зростає: його п’єси не сходять зі сценічних підмостків, посідаючи найпочесніші місця в репертуарах кращих театрів світу. Не згасає й інтерес читацької публіки до його драм, герої яких давно вже стали вічними образами світової літератури, а їхні репліки – крилатими висловами.

Безперечно, велична постать Шекспіра не могла залишити байдужими студентів Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. Тому під керівництвом завідувача кафедри іноземних мов з курсом латинської мови та медичної термінології проф. Лариси Володимирівни Дудікової, доцентів кафедри Алли Леонтіївни Кондратюк, Інни Іванівни Макодай, Ельвіри Олександрівни Манжос та інших викладачів кафедри було організовано та проведено вечір, присвячений творчості видатного поета, що супроводжувався читанням його сонетів.

Вечір відкрила завідувач кафедри проф. Л. В. Дудікова і розповіла про значення творчості Шекспіра та про її вплив на культурний і освітній простір. На літературному вечорі панувала романтично-лірична атмосфера: присутні студенти та викладачі занурились у життя і творчість генія світового сонета. Слід відзначити роботу ведучих – другокурсників та першокурсників Ткачук Віталії, Остапчук Анастасії, Кулєшової Єви, Копач Тетяни, Капшук Софії, Каранди Ольги, Сороки Діани, Ісаєнкової Любові, Завальнюк Олександри, Супруна Тимофія, які підготували цікаві факти з його біографії. Розповідь супроводжувалась демонстрацією численних медіафайлів, що відображали атмосферу Шекспірівської доби. Крок за кроком ми пізнавали біографію поета, починаючи з дитинства, років навчання… Перше кохання, перші промені слави, написання творів, які не залишили байдужими глядачів – до останніх років життя та заповіту майбутнім поколінням. Після почутого і побаченого стає зрозумілим, наскільки цікавою, яскравою, геніальною особистістю був Шекспір.

Не згадати шедеври, що з’явилися з-під пера цього видатного філософа, було б помилкою. Тому впродовж першої частини вечора присутні поглиблювали свої знання про трагедії «Ромео і Джульєтта» та «Гамлет», яким властиве глибоке проникнення в історичну суть трагічних протиріч свого часу та правдиве віддзеркалення соціально-політичних конфліктів епохи Відродження. Відеоуривки з відомих  британських і американських фільмів демонстрували монолог «To be оr not to be» («Бути чи не бути») мовою оригіналу та українською.

У другій частині вечора майже 60 студентів познайомили глядачів з деякими сонетами автора та проявили власний творчий потенціал, декламуючи його сонети в оригіналі та в перекладі (як у формі вірша, так і у формі пісні), представили свої версії літературного перекладу знаменитих сонетів. Всі виступи можна охарактеризувати як самобутні та яскраві, однак хотілося б окремо назвати імена студентів, виступи яких, на нашу думку, були представлені особливо проникливо та оригінально.

Зворушливе враження залишив виступ Супруна Тимофія, Бейреша Євгена, Притики Артьома, Крапівіна Кіріла, Векліча Євгенія, Листрового Андрія, Сілівейстрова Євгенія, Рушилюка Дмитра. Чіткість англійської мови та напрочуд чутлива презентація перекладу переносили нас в епоху, коли творив великий поет. Виступ хлопців – це ще один доказ того, що мужні чоловіки здатні на прояв романтичних, ніжних почуттів. Особливим артистизмом вразили виступи Сустової Марії, Філонової Анни, Беліченко Маргарити, Нижник Анастасії, Капшієнко Ангеліни, Люти Надії, Шабелян Сніжани, Божок Ольги, Цибровської Діани, Тріфанової Дарії, Ожоганич Тамари, Івасюк Альони, Агаєва Ашара, Горобець Вероніки, Мусі Романа, Литовченко Анастасії, Кирик Анастасії, Галиняк Юлії, Харенко Дарини, Гришко Аліни, Семененко Катерини, Гури Інни, Дегтяренко Христини, Любечко Олександри. Виступи багатьох студентів відбувалися в супроводі старовинної ірландської мелодії та власних презентацій і поєднували майстерне сценічне виконання і щирість.

Долучаючись до поетичного універсуму англійського генія, ми отримуємо не тільки інтелектуальне задоволення та естетичну насолоду. Мистецтво Великого Барда дає нам потужний імпульс до етичного самовизначення, до осмислення ціннісних вимірів буття. Особливо важливим це є сьогодні, адже у часи трагічних випробувань Шекспірове слово, представлене у текстах, на сцені чи кіноекрані, здатне слугувати засобом подолання зневіри та екзистенційного відчаю… Проблематика його геніальних творів актуальна у будь-який час, до його творчості люди повертаються протягом багатьох століть і робитимуть це знову і знову.

Наприкінці вечора завідувач кафедри Лариса Дудікова подякувала учасникам заходу за внесок у популяризацію творчості видатного поета та вручила іменні грамоти.

Сподіваємося, що дні пам’яті Шекспіра будуть проводитися щороку, адже вони дають не лише змогу ближче познайомитись із життям поета, а й відкрити в учасниках безліч талантів та ще більше закохати в англійську – мову самого Шекспіра.

Професор Лариса Дудікова,

доцент Інна Макодай