Масло вершкове чи пальмове?

Упродовж минулого року з товарообігу у Вінницькій області було вилучено майже три тонни солодковершкового масла з ознаками підроблення. Фахівці територіального органу Держпродспоживслужби вважають, що фальсифікованого масла у торговельній мережі є значно більше, просто виявити все одразу немає можливості, а головне – фінансів.

– Щодо цих 2,9 т. вилученого і повернутого виробникам псевдомасла, то це не так уже й багато, – пояснює начальник Держпродспоживслужби у Вінницькій області Григорій Сидорук. – Насправді, за такої кількості молокопереробних заводів у країні підробок є значно більше, просто у нас немає можливості дослідити більшу частину продукції, що надходить у торговельну мережу. Це ж стосується інших виробів – згущеного молока, сирів, йогуртів, усього асортименту м’ясної продукції. Процес перевірки продуктів на відповідність якісних показників технологічним регламентам є досить складний і тривалий,  а ще – він потребує чималих коштів для лабораторних досліджень. Компенсують же витрати тільки у тому випадку, коли продукція виявиться дійсно такою, що не відповідає нормам і вимогам.  Усі ці дослідження проводяться за державні кошти, проте бюджет на це обмежений, що звужує рамки досліджень. У цілому, за минулий рік фахівці управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини дослідили 709 зразків харчової продукції, з них, 39 – алкогольних напоїв, 89 – молочних виробів, і 581 – харчової продукції тваринного походження.

– Які ще функції покладено на Держпродспоживслужбу?

– Ця структура відносно молода – у квітні минає 5 років, як її створено  шляхом реорганізації 6 державних служб – ветеринарної, фітосанітарної, санітарно-епідеміологічної, інспекцій захисту прав споживачів, регулювання цін і реєстрації сільськогосподарської техніки. Раніше всі вони підпорядковувались різним міністерствам та відомствам, а тепер об’єднані в одну структуру, яка є єдиним повноважним органом контролю за безпечністю продуктів харчування на шляху «від лану – до столу». І не тільки для власного споживання, а й для експорту, що дуже важливо для країни, яка претендує на членство в ЄС.

Ще років 5 тому в Україні перебувало декілька місій з країн ЄС, але жодна з них не підтвердила тоді готовність України до експорту продукції через відсутність належного контролю з боку держави. Після структурних змін сьогодні Україна експортує продукти харчування у 180 країн світу, у тім числі і Вінниччина – у 92.

Тобто, коло повноважень досить широке: ветеринарна медицина та безпечність харчових продуктів, карантин і захист рослин, ідентифікація й реєстрація тварин, дотримання вимог санітарного законодавства, ринковий нагляд, контрольні функції в сфері насіння і садивного матеріалу, контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та рекламу в цій сфері, контроль за регульованими цінами, технічний нагляд і реєстрація сільгосптехніки.

– Отже на усі ці питання можна знайти у вас відповідь і навіть щодо цін?

– Відразу зазначу, що функції інспекції обмежені контролем за цінами тільки на лікарські засоби, які реалізуються за програмою «Доступні ліки» і мають фіксовані ціни. За санкціями у цій сфері до бюджету сплачено 80 тис. грн і повернено споживачам понад 20 тисяч. Контролюємо також тарифи на житлово-комунальні послуги, але ті, які розробляються місцевими органами влади – теплопостачання, вода, сміття. До формування цін на газ, електроенергію чи продовольчі товари відношення не маємо.

– На що жителі області скаржаться найчастіше і як відбуваються перевірки за скаргами споживачів?

– Торік, зважаючи на пандемію, планових заходів було менше, зате мали велику кількість позапланових, тобто, реагування на скарги громадян чи виконання доручень Кабінету Міністрів. Позитивним сьогодні є те, що не потрібно погоджувати позапланову перевірку на скаргу, що стосується якості й безпечності продукції. Раніше без такого погодження ані кроку. Тепер якщо скарга стосується одного чи декількох напрямів, проводиться комплексна перевірка. Звернутися  до нас зі скаргою можна у будь-який доступний спосіб – за телефоном гарячої лінії, на сайті, поштою або особисто. У разі визнання скарги обґрунтованою проводиться позапланова перевірка, результати якої повідомляємо споживачу. Для жителів Вінниці й області телефон гарячої лінії _______________.

Щодо скарг, то це проблеми, з якими кожен з нас стикається у повсякденному житті: відсутність належної інформації про товар, невиконання вимог законодавства щодо повернення придбаної продукції протягом 14 днів та відшкодування вартості товару, що не відповідає заявленим показникам. Також є скарги на неналежні умови реалізації товарів та невідповідність маркування або скарги, які пов’язані із придбанням товарів в Інтернеті. Законодавство зобов’язує підприємців публікувати на сайті реквізити юридичної особи, яка здійснює торгівлю. Часто відсутність такої інформації унеможливлює їх звернення зі скаргою до контролюючих органів. Звертаються до нас і з приводу рівня шумів, і з приводу викидів в атмосферу небезпечних речовин.

Минулого року відділ контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів розглянув близько тисячі звернень громадян, за якими проведено понад 200 планових і позапланових перевірок. У результаті розгляду споживачам було повернуто витрачені на неякісні товари та послуги кошти на суму майже 500 тисяч гривень.

– Які корективи внесла короновірусна пандемія?

-Звичайно, внесла, адже усі карантинні заходи покладено на нашу службу й поліцію. Фактично, це додаткове для звичної роботи навантаження. Працівники управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства провели майже 95 тис. моніторингових обстежень, з цієї кількості чверть суб’єктів господарювання  працювали з порушеннями протиепідемічних вимог. Складено понад три тисячі протоколів, під кінець минулого року на користь держави стягнуто штрафних санкцій на суму 660 тис. грн. 

– Нові санітарні норми для шкіл – що це?

– Їх запроваджено у серпні минулого року, і стосуються вони здебільшого дитячого харчування у шкільних їдальнях. Зокрема, заборонена реалізація в буфетах продуктів з високим вмістом солі (чипси, снеки, сухарики). Також заборонені м’ясні й рибні продукти промислового виробництва (ковбаси, зокрема і сосиски, рибні консерви). Відтепер ніяких газованих та енергетичних напоїв, навіть кави. Харчування дітей з особливими дієтичними потребами (непереносимість глютену та лактози) організовується на підставі медичної довідки. Відповідно до рекомендацій ВООЗ передбачається суттєве обмеження споживання солі та цукру. Так, це корисно для здоров’я, але як привчити дитину пити чай чи компот без цукру, а кашу чи борщ їсти без солі? Мабуть, це потрібно робити поступово. 

– Статистика свідчить, що кількість ВРХ в країні щороку зменшується, проте обсяги молочної чи м’ясної продукції навіть збільшуються: полиці магазинів буквально «завалені» різновидами масла й ковбаси.  Як це пояснити?

– Не можу стверджувати, проте не виключаю, що те ж масло, цілком якісне, можуть завозити з-за кордону, а вже тут перефасовувати під іншим брендом. Можуть і домішати чогось, аби його більше було. Тієї ж пальмової олії чи ще чогось: трапляється,  у лабораторіях виявляють навіть домішки речовин невідомого походження. Те ж із м’ясною продукцією, адже ковбасу чи шинку виготовляють не тільки з вітчизняної сировини. Тут також є свої «варіанти» збільшення ваги, спрощення технології  для зменшення собівартості і «косметичних» заходів для привабливого зовнішнього вигляду готової продукції.

– Що передбачає прийнятий на початку лютого новий Закон «Про ветеринарну медицину і благополуччя тварин»?

– Очікується, що він змінить дуже багато процесів у тваринництві за європейською моделлю. Серед багатьох положень передбачається спрощення умов ведення господарської діяльності в галузі тваринництва, зокрема, зменшення строків видачі ветеринарних документів, спрощення процедури реєстрації ветеринарних лікарських засобів. Вводиться контроль над застосуванням антибіотиків, тобто, заборона їх використання із профілактичною та стимулюючою ріст метою.

– Яка різниця між «ДСТУ» і «ТУ»?

– Якщо продукт зроблений за ДСТУ, то він відповідає характеристикам, встановленим державою. Державний стандарт регламентує загальні правила  щодо виготовлення продуктів харчування та необхідної інформації про них, яку треба наносити на споживчу тару. Вимоги цього стандарту зобов’язані  враховувати і підприємства  торгівлі під час розфасовування продуктів із метою їх подальшого продажу споживачам.

Технічні умови – це документ, що розробляється самим виробником та містить ті показники й параметри, якими володіє його продукт. По суті, це є комерційною таємницею, тому часто якість такої продукції нижча, ніж та, яка регулюється ДСТУ.  Проте не завжди це так. Часто буває, що на продукцію не існує ДСТУ, тоді виробнику нічого не залишається, як випускати свій продукт за технічними умовами.

-Отже якщо на обгортці написано ДСТУ, то цей товар дійсно виготовлений за державним стандартом, чи виробники можуть написати все що завгодно?

– У будь-якому випадку все залежить від порядності виробника. Якщо він цінує свою репутацію, прагне, щоб споживачі купували його продукцію, то і за технічними умовами вона у нього буде якісна. Але якщо виробництво незаконне, наприклад, того ж вершкового масла чи ковбаси, то написати можуть все, що завгодно. Якість продукції можна визначити лише у лабораторних умовах.

Якщо виникли проблеми – наші спеціалісти завжди нададуть консультацію, допоможуть із вирішенням проблеми, вживуть усіх передбачених законодавством заходів, щоб відновити порушені права.

Розмовляв Юрій ЧОРНИЙ