«Мене викинули – як непотріб на смітник», або Як звільняли з роботи Клавдію Балинську, бібліотекаря у селі Бортники Тульчинської ОТГ
Свого часу «Вінниччина» уже розповідала про непросту долю цієї жінки. Друга світова війна забрала у неї батька, до якого вона ніколи не сказала слова «тату». Торуючи самостійно життєву дорогу, Клавдія Миколаївна зуміла піднятися над обставинами і знайти своє гідне місце у суспільстві. З 20 квітня 1962 року вона завідувала бібліотекою у своєму рідному селі.
Чому «завідувала»? Бо 1 грудня 2020 року її звільнили із займаної посади. Навколо цього факту розігралися кадрові перипетії, про які розповіла в листі до редакції Клавдія Балинська. Подаємо його з деякою стилістичною правкою.
«8 січня 2021 року в телефонній розмові із заступником директора районної ЦБС Галізою Людмилою Василівною я дізналася, що мене викликають 11 січня в Тульчин. Оскільки з вересня 2019 року у нас немає автобусного сполучення, то довелося наймати машину і добратися до району тільки після обіду.
Директор ЦБС Вігуржинська сказала, що мене запросили на розмову з приводу звільнення чи переведення в ОТГ. При цьому Віра Степанівна показала наказ, згідно з яким звільняли працівників Бортницької сільради: Патрін Г. М. – директора СБК, художнього керівника – Довганя С. М. та бібліотекаря – Балинську К. М. Цей наказ був підписаний завідуючою сектором культури, молоді та спорту Тульчинської РДА Наталією Справник.
А в наказі по ЦБС зазначено: «Звільнити з посади завідуючої Бортницької бібліотеки-філії за згодою сторін з 1.12.2020 року». У графі «з наказом ознайомлена» я поставила підпис і написала, що «не згодна» і вказала число – 11.01.2021р.
Люди добрі, яке ж могло бути звільнення за згодою сторін, якщо я ніякої заяви не подавала до районного керівництва? На тому наказі я приписала, що дітям війни надається переважне право залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників.
Забрала я свою трудову книжку і пішла прояснювати ситуацію до в. о. директора новоствореної публічної бібліотеки Третьякової К.В. Але на той момент її не було в робочому кабінеті. Інша працівниця Щербань сказала, що 6 січня прийнято заяву на посаду завідуючої бібліотекою села Бортники від Бабінець Світлани Михайлівни, яка є дружиною недавно затвердженого сільського старости, і до того ж працює вчителькою першого класу та займається підприємницькою діяльністю.
Мене це дуже схвилювало та обурило, тому й вирішила добитися справедливості у міського голови Валерія Весняного. Добре, що того дня він проводив прийом громадян. Після моєї розповіді Валерій Михайлович сказав: «Йдіть і подавайте заяву Третьяковій, бо вона приймає на роботу, а не я…». Потім він порадив нагадати йому про себе по телефону, але через постійну зайнятість голови я з ним так і не поговорила…
Наступного дня я почала збирати документи до суду, образа не давала спокою. Мене викинули, як непотріб на смітник… Ніхто навіть не заїкнувся, щоб теплим словом подякувати за багаторічну роботу, чи квіточку вручити, чи грамоту дати… Замість того мене терзали, як Ісуса Христа! Я, звичайно, розумію, що рано чи пізно все одно треба було поступатися комусь місцем, але ж не таким нахрапистим методом виганяти…
За сумлінну працю я нагороджена 23 грамотами, шість скликань була депутатом сільської ради, як голова постійної комісії з впровадження нових обрядів благословила на спільне подружнє життя більше півсотні молодих пар земляків, для яких випекла понад сотню обрядових короваїв, двічі мій портрет заносили на районну дошку пошани.
Так от, 15 січня я подала заяву до суду, а з двадцятого по двадцять друге січня мені телефонувала пані Справник і попереджала, щоб я добровільно віддала ключ від бібліотеки і не загострювала ситуацію… Від такого пресування у мене підскочив тиск, і 26 січня я поїхала в Тульчин до сімейного лікаря. Повернулася звідти додому через Брацлав стомлена і знесилена. Не встигла переступити поріг хати, як приїхала Третьякова К.В. і сказала йти до будинку культури на передачу бібліотеки: «…а ні, то викличемо дільничного інспектора і зірвемо замок…». По дорозі до СБК я сама подзвонила на 102, і на мій виклик приїхали два поліціянти, які заактували факт «зміни влади в бібліотеці»…
Ось які матеріальні цінності я передала по акту – доріжка 1,5 метра, совок для сміття, граблі без держака, список літератури знаходиться в ЦБС на 89 листках – 10006 примірників книг.
Коли цей документ підписали, пані Третьякова віддала ключ старості села Бабінцю Б.В., і я встигла відібрати з усіх речей експонати народних умільців, що експонувалися в бібліотеці. Потім Третьякова і Бабінець привезли мене додому. В даний час я повертаю землякам їхні творчі роботи…
Отаке відношення до людини місцевими чиновниками.
Число і підпис».
P.S. Коли цей матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що Клавдія Балинська написала листа до начальника управління культури і мистецтв облдержадміністрації Ольги Дернової і чекає на рішення суду, засідання якого призначено на 31 березня 2021 року.
Підготував Віктор Зеленюк
Тульчинська ОТГ
