«Мене захоплюють дитячі серця і душі»
– Дев’ятнадцяте століття було століттям біології, двадцяте – фізики, а двадцять першим заволоділа психологія, – притримується думки практичний психолог КЗ «ЗДО 11 ВМР» вінничанка Аліна Сойдаш. – Взятий мною за основу вислів доктора психологічних наук Аркадія Егідеса доводить, що нині психологія являється однією з найважливіших наук для людини. Професія психолога складна і, водночас, проста, адже вимагає звичайного розуміння людської суті. Одна фраза може як «вбити» людину, так і вселити в неї надію і віру в перемогу, в життя, в себе… Я – практичний психолог. Для мене – це стиль життя, безперервний саморозвиток і самовдосконалення. Це постійне: «Знайшов!» і «Я зможу!». Це виклики і випробування… А найбільше мене захоплюють дитячі серця і душі. Вони такі чисті і безпосередні, й в кожного свій особливий, індивідуальний, тендітний внутрішній світ.
Психологиня переконана, що ситуація, що нині склалася в світі з пандемією COVID – 19,ґ досить сильно вплинула на психологічний стан і психічну рівновагу людей. Зі світовим карантином впроваджувалися й обмеження, які зумовили переформатування робочого режиму життєдіяльності як батьків, так і дітей. Страх і стурбованість за власне здоров’я, постійне хвилювання щодо фінансових втрат, безробіття ставали причинами для тривалої паніки. А відповідно стрес і тривога дорослих передається дітям. Ніхто не заперечуватиме, що існує прямий зв’язок між емоційним станом батьків та почуттям внутрішнього комфорту їхніх дітей. Тож батькам, для налагодження тісного контакту, варто здійснити кілька важливих кроків. Слід пояснити дітям, що боятися – це нормально, особливо в ситуації невизначеності, і саме тому варто не раз проговорювати хвилюючі обох ситуації.
– Як же ж виробити стресостійкість? По-перше, зупиняйте внутрішній діалог. Розмова, яку ви ведете з самим собою у напруженій ситуації забирає сили та не дає змоги заспокоїтися. До-друге, «випускайте пару» і позбавляйтесь негативу. Наприклад, виконуйте дихальні вправи та техніки релаксації, зустрічайтеся з друзями, танцюйте тощо. Не забувайте про фізичну активність. Вона знімає напруження, а мозок виробляє нейромедіатори, які зменшують у крові вміст гормону стресу – кортизолу, – радить психологиня. – Можете навіть поплакати. Саме через сльози добре випускати накопичені емоції. Позбавитися від стресу також допомагає прощення. Злість та образи, які ви можете переживати, в першу чергу руйнують вас, а негативні емоції отруюють зсередини.
– Аби не викликати в дітей зайвої тривоги, в безпечних дозах надавайте їм інформацію про нові поняття, що з’явилися в інформаційному просторі (наприклад, «карантин», «пандемія», «вірус», «коронавірус», «COVID-19» тощо), – каже пані Аліна. – Якщо ви вже виявили джерело дитячого страху, то раджу, аби його позбавитися, використовувати різноманітні арт-терапевтичні прийоми (розглянути зображення коронавірусу, намалювати (або зліпити) свій страх та порозмірковувати, як можна його перемогти, подивитися, як люди захищаються від вірусу на вулиці, у магазинах, намалювати людину із маскою та обличчі, у рукавичках тощо).
Аліна Сойдаш радить батькам не лінуватися і гратися з малечею в корисні ігри 15-30 хвилин на день. Адже спільна гра дуже розвантажує психіку, зближує, відволікає та розслабляє.
– Для вправи «Відбитки пальців» вам знадобляться шматочки мочалки, фарби, вода, пензлик, ручки, олівці або фломастери. Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик і можна на папері залишати кольоровий відбиток. Для вправи «Малюнки мильними бульбашками» візьміть воду, мило, шампунь, акварельні фарби, соломинку. У мильний розчин додайте акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирайте на власний розсуд. Візьміть соломинку і дуньте через неї на мильну воду, створюючи при цьому якнайбільше бульбашок. А тепер потрібно взяти акварельний папір та легенько прикласти його зверху до бульок та дати підсохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладайте його до бульбашок на воді різних кольорів. Вправа «Дмухавки» потребуватиме фарб, соломинки, паперу та пензлика. Зробіть ляпку на аркуші, дмухніть на ляпку фарби через соломинку довільно і в різних напрямках. Домальовуйте необхідне пальчиком, пензлем, зіжмаканим папером, – пояснює психолог із дошкільного закладу. – Для вправи «Фантазер» вам знадобиться книга з ілюстраціями. Разом із дитиною уважно розгляньте картинки і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Гра «Детектив» також виконується з ілюстрованою книгою. Мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідають, що саме на ній зображено і закривають книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукає дорослий.
Пані Аліна переконана, що батьки разом із дітьми здатні подолати будь-які життєві перипетії. Головне, не панікувати, утримувати в стабільності, за допомогою вищенаведених порад, свій психоемоційний стан, намагатися вчасно і збалансовано харчуватися, давати тілу допустимі фізичні навантаження (або хоча б щоденні прогулянки) і якісно проводити час разом (за вечерею, за сумісним переглядом фільмів, за читанням книги). Будуть спокійними дорослі, підсвідомо їхній стан перейматимуть і діти.
Розмовляла Вікторія МЕЛЬНИК
