«Моїм колегам на фронті»

Вірш із такою назвою написала кандидат технічних наук Олена Коваленко, присвятивши його своїм колегам – подружжю ветеранів АТО, які знову пішли захищати Україну від російської навали.

Йдеться про викладачів Вінницького національного технічного університету Світлану Бевз та Сергія Бурбело. Вони 8 років тому спочатку стали волонтерами, потім бійцями-добровольцями. Зокрема, Світлана Бевз була командиром зенітної установки в батальйоні «Айдар». До речі, про це подружжя «Вінниччина» не раз розповідала не лише як про ветеранів, а й як про батьків незабутньої талановитої поетеси Саші Бурбело, яка прожила лише 15 років.

Як зазначено на фейсбук-стрінці Науково-технічної бібліотеки ВНТУ, Світлана Володимирівна і Сергій Михайлович іще 24 лютого вранці зібрали всі документи, речі, вівчарку Бадді (чотирилапий побратим на війні з перших днів, після загибелі першого друга потрапив у дбайливі руки подружжя) і поїхали до військкомату. З університету їх відпустили на рік згідно з мобілізацією…

Вони четверо – Саша з небес,

Сергій, Свєта і вірна їм Бадді.

В них свій власний освітній процес.

Не декани у них, а комбати.

Неймовірно хоробрі і сильні,

Захищаєте наше життя.

Ви, здається, команда всесильних.

Люди космосу і майбуття.

В мирний час – біля вас всі студенти.

Схеми, пари, програми і код.

А тепер – лиш військові моменти,

З вами – весь український народ.

Як би важко не було і гірше,

Наш народ їм не подолати.

З вами Бадді і Сашині вірші,

Міцно просимо захист тримати.

Повертайтесь живими, чекаємо,

Обійняти вас мріємо всі…

Перемога іде, наступає.

З вами сила і весь Божий світ!

Олена КОВАЛЕНКО