«Наступна станція – Весна»
У Чернівцях презентували збірку поезій Олени Купчик
Всупереч відомому вислову: «Коли говорять гармати, музи мовчать», у місцевій селищній раді якраз і говорили днями про творчість талановитої землячки Олени Купчик. За фінансової підтримки керівника громади Олени Бень, дебютну книжку її віршів благословили у світ голова Вінницької обласної організації письменників України Вадим Вітковський та редактор Видавничого дому «Моя Вінниччина» Михайло Каменюк.
На перший погляд, ніби не на часі така подія, але життя не зупинилося, і Божа іскра в душі автора не згасла. Як вдало підмітив Михайло Каменюк, у віршах Олени Купчик «переплелися у вінок небесне і земне. Тут багато віросповідальної, сказати б, сусально-православної лірики, навіяної дійсно глибокою і переконливою вірою в Бога, в незбориму силу і красу небес, але разом з тим до нас повсюдно з інших віршів говорить закохана і вірна жінка, дружина, матір, патріотка».
Олена Анатоліївна Купчик народилася в селі Борівка Могилів-Подільського району. В 1995 році закінчила з відзнакою місцеву середню школу. Дуже любила вивчати українську мову і літературу, хотіла стати філологом, але доля спрямувала її в сферу медицини.



Після навчання в Могилів-Подільському медичному училищі працювала довгий час медичною сестрою Чернівецької ЦРЛ, а згодом в Одеському центрі реабілітації інвалідів. На даний час домогосподарка. З дитинства захоплюється поезією. Пише вірші на різну тематику. Друкувалася в газеті «Чернівецька Зоря» і вінницькому журналі «Наш край».
Заміжня, чоловік за фахом агроном. Вони мають двох доньок – дорослу Марину і малолітню Марію.
Ексклюзивно для «Вінниччини» Олена розповіла про свій шлях в поезію.
- Все почалося з того, що в бабусиній скрині одного разу, ще коли я навчалась у середніх класах, знайшла старенький загальний зошит свого покійного дідуся Володі по маминій лінії з віршами. Це було таке відчуття, ніби я відкрила для себе його багатогранний світ душі – прочитала все від першої до останньої сторінки зі сльозами на очах. Боліла душа, що дідусеві вірші так і не побачили світ…
Після того я час від часу почала і сама писати вірші. Особливо останніх два роки! Я відчуваю, що людям це потрібно. В своїх відгуках читачі дають мені віру в себе, переконують, що потрібно не зупинятися.
Одного разу в молитві звернулася до Бога: якщо мої вірші дійсно варті уваги, то я б хотіла, щоб вони вийшли у світ, щоб не було так, як з дідусевими. І сталося диво! Відтоді обставини почали складатися таким чином, що мене помітили і підтримали надзвичайні літератори Вадим Вітковський і Михайло Каменюк. Закрутилося колесо. І Олена Петрівна Бень профінансувала видання моєї першої збірки «Наступна станція – Весна». Я безмежно вдячна цим людям, що в такий нелегкий для України час вони роблять такі гарні справи…
- Ну, що тут можна сказати… Олена Петрівна Бень проявила себе цим як людина з державним мисленням, яка не живе одним днем, а думає про майбутнє, в якому, вірю, підтримана нею талановита Олена Купчик стане членом Національної спілки письменників України і прославить Чернівецьку громаду ще не раз! – написав на своїй сторінці Фейсбуку Вадим Вітковський. – А це так важливо – подати вчасно руку допомоги! Ми це не раз відчували самі! Олені пощастило, що поряд виявилася Олена Петрівна зі своїм чоловіком Віталієм, депутатом Вінницької обласної ради…
Мине ще трохи часу, і війна неодмінно завершиться нашою Перемогою, і зберемося ми у Києві, у Національній спілці письменників України, навпроти резиденції Президента України, будемо презентувати нову вінницьку серію книг, поетичних і прозових, меценатами їх, за нашим задумом, будуть наші депутати селищних, районних, обласних і Верховної Ради України, які, за гарним прикладом Олени Петрівни Бень, приведуть за руку в літературу нову поетичну й прозову паросль, нових талантів, золотий фонд Вінниччини. А збіжить іще трохи місяців, і наступного року відзначатимемо літературними преміями кращі перші поетичні й прозові книги, видані за рік, славитимемо їх авторів і меценатів, котрі навіть в умовах жахливої війни знайшли у собі сили і кошти, щоб гарним патріотичним поетичним словом підтримати наших воїнів і всіх нас у вірі, що інакше й бути не могло!
А Михайло Каменюк додає: «Вміння казати правду, якою б гіркою вона не була, то ознака мужності митця. Тож підсумовуючи всі означені риси хисту нашої авторки, привітаймо її з прибуттям на станцію Весна!»
Віктор Зеленюк