НЕБАЖАНИЙ ГІСТЬ НА ДІЛЯНЦІ
Маленькі дикі тваринки кроти, які мають чудовий слух і нюх, можуть відчутно дошкуляти садівникам та городникам. Ознаками вторгнення кротів стають їхні нори з високими пагорбами (кротовини). Прокладаючи довгі ходи на полях і присадибних ділянках в пошуках їжі, вони руйнують грядки, доріжки, газони, клумби, можуть серйозно пошкодити кореневу систему рослин. Основа раціону тварини – дощові черв’яки та інші безхребетні, які в достатку присутні в родючому грунтовому шарі. Норами кротів користуються польові миші, землерийки, які нерідко з’їдають цілі грядки моркви, картоплі, залишаючи саме бадилля.
Свої ходи, кріт прокладає у землі відразу на кількох рівнях: від 3-х см до двох метрів завглибшки. Так, за ніч він може прокласти до 50 метрів такого проходу. А саме гніздо крота розташоване зазвичай у доволі захищеному місці, наприклад, у кореневій системі дерева, під пеньками, камінням, спорудами, на глибині до двох метрів.
Присутність на грядках кротів є небажаною. Проте і знищувати цих тварин у жодному разі не можна. Адже кріт приносить городині більше користі, аніж шкоди. Живляться тварини личинками хруща, довгоносика, коваликів, гусеницями совки, слимаками, капустянками.
Кріт може з’їсти і мишу, ящірку, жабу, якщо вони малорухливі. За добу кріт споживає близько 50-60 г корму. Годується кілька разів за добу, оскільки їжа перетравлюється в його організмі за 4-5 годин.
Прориваючи ходи, кожен кріт виносить на поверхню центнери землі, збагаченої кальцієм, магнієм та іншими елементами живлення рослин. Глинистий грунт, “проораний” кротами, краще зволожується і дихає, у ньому не затримується вода, надлишок вологи потрапляє через кротячі ходи у нижчі ґрунтові горизонти.



Тож кротів на заселених ними ділянках треба не винищувати, а відлякувати. Найефективнішим методом відлякування кротів з городньої ділянки на сьогоднішній день є використання спеціальних приладів-генераторів звуку, які створюють шум на рівні ультразвуку. Тварини цей шум чують, а людське вухо не сприймає. Також відлякує кротів аромат корінців і листків рослини рябчика імператорського і бобових рослин. Якщо на ділянці відсутні плодові дерева і чагарники, то можна вдатися до періодичного глибокого переорювання.
Є ще один добре випробуваний метод – намотати шматок ганчірки на гілочку, змастити маззю Вишневського та встромити якомога глибше у нірку, присипавши зверху землею. Запах мазі ну дуже їм не подобається.
Також городники радять повстромлювати в землю скляні або пластикові пляшки під кутом 45 градусів, горлечком догори. Потік повітря, потрапляючи в пляшку, породжуватиме специфічний неприємний для тварин звук і вони оминатимуть грядки; використати вітряки, зроблені з великої консервної банки, прив’язаної до тички. Їх бряжчання відлякує небажаних гостей. Можна також самі ходи задимити ялівцем за допомогою димаря, яким користуються пасічники.
Природними ж ворогами кротів є лисиці, куниці, ласки, хижі птахи (совки, канюки). До речі, в городі, де живе кішка, кроти майже ніколи не селяться, так як не переносять запаху котячих фекалій. Отож, методів багато, варто випробувати.