«Не можна закривати сільські школи!»

– переконливо аргументує народний депутат України Ірина Борзова

Гаряча тема

Після публікації в попередньому номері «Вінниччини» статті «Не мала баба клопоту» у зоні конфлікту, пов’язаного з «переселенням шкіл» у Жмеринській територіальній громаді, побувала представницька делегація у складі народного депутата України Ірини Борзової, депутата обласної ради Інни Цимбал, депутатів Жмеринської міської ради Юрія Войтовича, Євгена Корнійчука та Андрія Войтюка.

Враженнями після побаченого й почутого поділилася в соцмережі Ірина Борзова. Вона, зокрема, написала: «Ми захищаємо дітей і людей. Не можна закривати сільські школи! Децентралізація – це не ліквідація і не проти людей, а особливо дітей!

До мене, як до народного депутата, звернулись жителі сіл Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Новоселиця, Кармалюково, Петрані, Дубова, Біликівці, Рів. Люди обурені наміром Жмеринської міської ради реорганізувати (ліквідувати) школи в селах Почапинці та Кармелюково. Йдеться про те, щоб перевести більше двох сотень дітей та педпрацівників у Курилівці, бо там краща будівля. Але! В школі Куриловець навчається 14 дітей. Доріг немає. Шкільних автобусів немає. Коштів на закупівлю автобусів не передбачили.

З депутатами від партії «Слуга народу» ми поїхали у всі три сільські школи. В кожному селі поспілкувались з людьми, батьками, педагогами,  старостами громад. Ось основні характеристики навчальних закладів.

Почапинці. В школі навчається 126 учнів, працює 18 педпрацівників. На 2021-2022 навчальний рік до школи мають піти 8 першокласників. Будівля навчального закладу одноповерхова. Замінені вікна. Є великий спортзал. Є майстерня в окремій будівлі, де діти на уроках трудового навчання обробляють дерево та метал. Є котельня з твердопаливними котлами, в школі завжди тепло. В будівлі облаштовані санвузли. Завжди є вода, що дуже важливо. Але проблема в їдальні. Там мале приміщення. При бажанні і наявності коштів їдальню можна перенести в іншу будівлю. Якщо Жмеринська міська рада підтримає цю ідею.

На даний час Почапинецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів є «опорним». В ньому навчаються діти з Лисогірки (19 учнів), Зоринців (14 учнів), Курилівців (17 учнів), Слободи Почапинецької (2 учні), Василівки (2 учні), Новоселиці (11 учнів), Почапинець (61 учень). Є два шкільні автобуси.

Від Почапинець до Куриловець 12 кілометрів. На легковому авто ми їхали більше як пів години. Дороги практично немає.

Кармалюково. В школі навчається 102 дитини. В 2021-2022 навчальному році до школи має йти 5 першокласників. Будівля школи невелика, але є все необхідне для проведення навчального процесу. Є котельня. Раніше в селі була гарна школа, але в 2015 році згорів дах після удару блискавки. На відновлення закладу грошей за 5 років не знайшли. П’ять років тому їм теж пропонували возити дітей в Курилівці, але люди категорично відмовились. Батьки разом з педагогічним колективом і сільським головою зробили все, щоб створити умови для навчання дітей в своєму селі, а за державні кошти облаштували класні кімнати за стандартами «нової української школи».

Від Кармелюкового до Куриловець 14 кілометрів по бездоріжжю. На легковому авто дорога займає більше, як пів години.

Курилівці. Велика двоповерхова будівля школи. Там зробили дитячий садочок для 9 діток, і в початкових класах навчається 14 дітей. В селі на наступний навчальний рік першокласників взагалі немає.

Приміщення Куриловецької школи розраховане на 160 місць. Саме тут планують помістити до 200 учнів зі всіх сіл.

Наші депутати з фракції «Слуга народу» в Жмеринській міській раді однозначно НЕ будуть голосувати за рішення про реорганізацію шкіл. Ми будемо захищати людей. І зробимо все можливе для того, щоб школи працювали і надалі.

У Почапинецькій школі є діти, тут – прекрасний колектив. І вона повинна існувати! Адже сьогодні немає умов,  щоб дітей і педагогічних працівників щодня возити на відстані 14-18 кілометрів – немає ні шкільних автобусів, немає і нормальної дороги між селами.

Щоб перевозити більше 200 дітей, щодня потрібно 10 автобусів. Кошти в міському бюджеті на ці видатки не передбачили…».

«І раптом все мусять залишати…»

– Колектив школи в Почапинцях сьогодні виконує всі завдання, поставлені державою – вчити дитину, оберігати дитину, виховувати. Ми не бачимо на сьогодні доцільності закривати школи, – додає заступник голови Жмеринської райдержадміністрації, депутат облради Інна Цимбал. – Хоча з деякими з прогнозованих рішень Жмеринської міської ради можна погодитися, зважаючи на те, що демографічна ситуація в окремих населених пунктах щороку погіршується. З власного досвіду знаю, що і у попередні роки проводилися заходи, які зобов’язували до певних кроків, однак вони здійснювалися як крайні міри, із забезпеченням транспорту, письмових пропозицій педпрацівникам про майбутнє працевлаштування… Але не так масово, не тихцем…

На сесії міської ради, де будуть розглядати питання «Про оптимізацію мережі закладів освіти Жмеринської міської територіальної громади», я буду відстоювати свою позицію, що не можна на сьогодні з дев’яти класів сходити на нуль, а варто залишати початкові класи, принаймні до того часу, поки є бодай два-три повних класи (відповідно до законодавства, у яких не менше як по 5 школярів) і допоки самі батьки не погодяться переводити своїх дітей.

Не можна огульно, з незрозумілих причин просто перевозити за 18 кілометрів цілу Почапинецьку школу (більше сотні дітей, 18 педпрацівників) до іншого приміщення, не враховуючи не тільки те, що наразі вже треба замінити на нові існуючі два шкільних автобуси та закупити ще два, вартість кожного – два мільйони гривень, а й те, що дана школа відбулася як повноцінний заклад зі своєю історією, фаховим керівником, колективом та належним приміщенням і територією.

Ми всі мусимо із сьогоднішніх реалій поглянути на історію боротьби Кармалюківської школи (100 учнів) за своє існування. Свого часу колективу школи уже пропонували переїхати до Куриловець, коли усі були в розпачі після пожежі, що зруйнувала основну будівлю закладу. Тоді після трагедії то вважалося найкращим виходом із ситуації, проте громада успішно довела свою спроможність відповідати за свої наміри. За останні роки силами педагогічного і батьківського колективів, за підтримки бюджетів різних рівнів було дуже багато зроблено, щоб приміщення, яке «самопожертвенно» звільнила сільська рада для школи, довести до ладу. Коштом обласного бюджету була встановлена пожежна сигналізація, відремонтовано дах, замінено сходовий марш на другий поверх із дерев’яного на металобетонний, облаштовано внутрішню вбиральню, замінено окремі вікна. Одним словом – зроблено з любов’ю і турботою про дітей.

І раптом все мусять залишати та підкорятися невизначеності. Цього не можна допустити.

Віктор Зеленюк

Жмеринський район