Нові обставини, нова модернізація…
Михайло Девдера покращив свій електровелосипед
Про вчителя інформатики з Качківки Ямпільської громади Михайла Девдеру написано чимало газетних статей, знято і показано кілька сюжетів на загальнодержавних каналах телебачення. Він прославився винаходом електротрайку. Останнім часом педагог рідко виїздив з майстерні, що служила для нього гаражем. Великої потреби в його експлуатації не було – для поїздок використовував здебільшого велосипед, а трайк мав зайняти своє місце в музеї велосипеда, котрий планували будувати в сусідньому селі Велика Кісниця…
- Але почалася в Україні війна, загострилася паливна криза, і це примусило по-іншому оцінити потенційні можливості мого старого електровелотранспорту, – розповів ексклюзивно для «Вінниччини» Михайло Михайлович. – Я побачив, що в такому стані, в якому він перебував, буде досить важко використовувати трайк для доставки з Ямполя необхідних для побуту та життя речей… Треба було придбати новий акумулятор, покращити геометрію передньої підвіски, встановити більш ефективні гальма, замінити пружини від велосипеда на амортизатори від скутера, збільшити багажник для більшої помітності електровелосипеда на дорозі, а також замінити саморобні освітлювальні прилади на автомобільні…
Прикинув, що кошти, які я мав би витратити на дороге пальне, та час, який я мав би відстояти в чергах за ним, я краще витрачу на модернізацію свого електровелотранспорту. В сезон велосипедних поїздок трайк майже у сто відсотках випадків зможе замінити автомобіль, адже не потрібно переміщувати 1800 кілограмів заліза (вага мого автомобіля) з точки А в точку Б, щоб закупити 20-40 кілограмів продуктів чи забрати пару посилок… У будь-якому випадку ціни на пальне вже не будуть такими, як до війни… А коли буде холодно, подумаю про закриту кабіну для свого велотрайка…
Замовляв деталі в двадцятих числах квітня, тоді вже вдалося витіснити окупантів із Київщини та посунути їх з-під Харкова. Хоча ситуація була ще досить непевна. В Інтернеті доводилося докладати зусилля для пошуку магазинів, що готові працювати та мають змогу відправити товар. Географія запчастин, які я замовив, досить різноманітна – це Київ, Львів, Одеса, Харків. Кругом, попри непросту обстановку, намагалися все робити швидко, чітко та якісно. Але Харків був просто неймовірний!
Після замовлення амортизаторів зі мною на зв’язок вийшла дівчина років 20-25, узгодили необхідний товар, а тоді вона каже: «З відправкою можуть бути проблеми. Розумієте, у нас був обстріл, і він пройшов по району, де знаходиться офіс нової пошти… Але я сподіваюся, що за кілька днів вже все буде працювати…». Тобто як?! Оці всі люди не тікають, не впадають у депресію, а продовжують жити і працювати в місті, куди прилітають і де рвуться снаряди!?
Хто і як зібрався цей народ перемогти?!
Так і сталося. За кілька днів отримав сповіщення про відправлений товар із Харкова. Всі інші посилки теж рухалися в бік Ямполя…
Здавалося б, ну що там робити? Модернізація – це ж не розробка «з нуля»? Та все ж конструювання забрало три тижні. Часом це була епізодична робота, часом займала цілі дні.
Тепер мій Tristan знову на ходу і вже виконує завдання по доставці вантажів та мого переміщення. Де б він не з’явився, всюди привертає до себе увагу, не в останню чергу завдяки своєму яскравому вигляду. Я боявся, що модернізація зробить його не таким привабливим у ролі експонату для музею. Але тепер бачу, що всі мої побоювання були марними…
Тепер в його історію вписана нова сторінка – подвиги наших сміливих воїнів, допомога наших волонтерів, без яких взагалі не було б ніякої модернізації трайка, ба більше, вільного від окупації життя! Тепер з його історією пов’язані усі ті люди, котрі, незважаючи ні на що, виконують свою роботу, продовжують працювати і платити податки, забезпечувати логістику та доставку.
Тепер цей трайк – це не просто механічний засіб пересування, набір вузлів і агрегатів… Це – символ, символ змін, який народився завдяки відвазі, наполегливості, працьовитості, людяності…
А щодо музею велосипеда у Великій Кісниці, то він обов’язково буде після нашої Перемоги! Поки що не вдалося випробувати максимальну дальність поїздок на новому акумуляторі, але, я сподіваюся, що зовсім скоро випробую нові покращені можливості свого електротранспорту на вже звичному маршруті – поїду на Шаргородщину до тестя й тещі в гості…
Віктор Зеленюк.
Ямпільська громада.
