Оляниця не стоїть на місці,

а рухається «маленькими кроками до великої мети»: щоб тут було комфортно жити, щоб люди залишались у селі

Останнім часом у громаді відбувається чимало змін на краще. За словами старости Любові Горбенко, це було б неможливо без організаторського таланту голови Тростянецької селищної ради Людмили Червонецької та без підтримки соціально орієнтованого бізнесу, який господарює на тутешніх землях.

Одна з найцікавіших ідей, реалізованих в Оляниці, – створення так званого антикафе. У ньому акцент зроблено не на харчуванні, а на спілкуванні, відпочинку та можливості дізнаватися щось нове.

– Адміністрація нашого старостинського округу розташована в Будинку культури (тепер це Оляницька філія Тростянецького селищного центру культури та дозвілля), тут же розміщена бібліотека, – розповідає староста. – Бувало, що сюди приходили дітки користуватися Інтернетом, бо не всі батьки можуть дозволити собі його провести, а нам місцевий провайдер надає безкоштовний WiFi. І хотілося, щоб вони користувалися у комфорті. Тому з’явилася мрія зробити їм простір, аби вони могли там відпочивати, проводити своє дозвілля. І у нас була кутова кімната площею 49м² – занедбана, без ремонту…

Саме в цій кімнаті вирішили облаштувати «кав’ярню для духовної їжі». А поштовхом стали навчання з написання грантових проєктів.

– На наших землях розташовані потужності ТОВ «Вінницька птахофабрика», і Тульчинська філія ПрАТ «Зернопродукт МХП», очолювана Сергієм Тищенком, орендує людські паї, – каже Любов Михайлівна. – Із цими підприємствами у нас налагоджена плідна співпраця, через Благодійний фонд «МХП – Громаді», керівником соціального напрямку якого є Петро Андрієць, вони запрошують нас, представників старостатів, на навчання, спрямовують соціальні кошти на проєкти розвитку громад. Я теж потрапила на навчання, що проводить фонд у рамках всеукраїнського конкурсу мікрогрантів «Час діяти, Україно!». Наша громада спробувала написати проєкт зі створення соціального простору у форматі антикафе. Ідею такого формату підказала провідний фахівець із соціальних проєктів Альона Рослякова.

Ми виграли мікрогрант (50 тис. грн) і зробили ремонт у цій кімнаті. Одна з умов конкурсу – 50% співфінансування з бюджету громади. Жителі долучилися, робили меблі з піддонів, мольберти, купили фарби, крісла-груші, принесли настільні ігри. Допомагали, хто чим міг. Тростянецька селищна рада закупила проєктор, жалюзі тощо. Також БФ «МХП – Громаді», у рамках акції з діджиталізації, надав нам планшет для навчання людей віку 60+. Утворився такий простір для вільного спілкування – і для дітей, і для дорослих. Тепер тут і старших людей навчають користуватись Інтернетом, а директор Будинку культури Світлана Сутика проводить для дітей заняття з вокалу. Використовуємо цей простір за призначенням і з користю.

Назвали це антикафе «Равлик-Тайм». Тому, пояснює Любов Горбенко, що равлик народжується і перебуває завжди зі своїм будиночком-мушлею, він і зростає разом із нею. А ще тому, що знак електронної пошти українською називають равликом, і назву антикафе можна записати так: «@-Тайм».

– Діти радо сюди приходять, зростають разом із «Равликом». Можуть приходити також матусі з дітками. Тут є куточок для чаювання. Після 14-ї години молодші учні вже тут, а ввечері – і старшокласники, і дорослі. За бажання можуть скачати собі якийсь фільм і разом дивитися на екрані в комфортних умовах.

Також староста розповіла, що невдовзі на трасі, яка проходить через село, вставновлять вказівник на антикафе, аби й подорожні могли заїхати сюди відпочити і скористатися Інтернетом. Плату за це брати не будуть, обмежаться лише скринькою для благодійних пожертв, кошти з якої ітимуть на облаштування закладу.

Антикафе також стало «офісом» народного аматорського колективу «Горлиця», що вже понад 10 років радує своїм неповторним співом. Художній керівник «Горлиці» (до речі, на громадських засадах) – бібліотекар Любов Грінченко.

До Оляницького старостинського округу належать с. Оляниця і селище Ладижинське. Населення округу – 1207 осіб, із них 180 – діти і учнівська молодь. Але в невеличкому Ладижинському людей обмаль, переважно пенсіонери-залізничники, дітей там узагалі нема. У цьому населеному пункті розташований відокремлений підрозділ із виробництва комбікормів – Філія «ВКВК» ТОВ «Вінницька птахофабрика», який очолює  В’ячеслав Концур. «Золота людина, – каже староста, – адже до нього звертаємося з нестандартними проханнями».

– Багато що зроблено в нашому старостинському окрузі, – продовжує Любов Горбенко. – У січні 2018 року при Будинку культури відкрили хороший тренажерний зал «Олімп», теж за сприяння «МХП». Там є різні тренажери, займаються і молодь, і дорослі. Цього року ми туди закупили ще тенісний стіл, боксерську грушу, скакалки, килимки для фітнесу. Цього року відкрили гарний дитячий майданчик – прислухалися до думки людей, тому що не всі можуть повезти діток в Ладижин чи Тростянець на відпочинк та гойдалки. Це також за реалізації інфраструктурних проєктів. Надало допомогу і Ладижинське лісництво Гайсинського лісгоспу – подарувало велику гарну дерев’яну гойдалку з гіркою.

Має чим похвалитись і Оляницька школа, яку багато років очолює Тетяна Довбня. Вчитель Світлана Примха написала проєктну заявку і виграла грант від Проєкту партнерства «СпільноФонд» на реконструкцію шкільної майстерні. Верстати для трудового навчання були хороші, а от в приміщенні майстерні зараз роблять реконструкцію, модернізують, буде докуплено також швейні машинки, 3D-принтер, пристрій, який наносить малюнки на одяг. Отже, незабаром буде ще одне урочисте відкриття.

– Педагогічний колектив разом із батьками зробили в цьому році креативний ремонт у школі, розмалювали стіни. Школа перейшла на енергоощадне освітлення, для цього замінили лампи. Для коридорів понад 40 ламп надав депутат обласної ради Ігор Хміль – людина слова, яка завжди допомагає. Також він взяв участь у проєкті реконструкції майстерні, надавши 10 енергоощадних світильників. А ще учні співпрацюють із Ладижинським лісництвом, з лісничим Романом Семененком, ходять туди садити дерева, годувати тварин. У лісництві є розплідник із вирощуваня рослин, і завдяки цій співпраці школа нещодавно заклала на своїй території садово-паркову зону відпочинку.

У дитсадку «Ранок» (завідувач Олена Скирта) зробили реконструкцію харчоблоку. Приміщення ДНЗ невелике, збудоване в 60-х роках, але затишне й тепле.

– Щороку там модернізація, ремонти. Так само за кошти «МХП» поставили дитячий майданчик, уже для менших діток. Зараз у дитсадку 24 дитини. У деяких громадах через проблеми з газопостачанням садочки не діяли, а наш діє, тому що у нас там ще є хороша грубка. Працівники палять у ній, вигрівають діток, як курчаток – завжди 24 градуси. Комфорт! Бо багато наших людей працює на потужностях «МХП», дехто в Ладижині чи Тростянці. Ідемо назустріч людям, щоб вони мали де залишити дітей під час своєї роботи.

Розповіла Любов Михайлівна також про те, що у рамках співпраці з БФ «МХП – Громаді» триває проєкт з реконструкції громадських криниць – і центрального колодязя села, і тих, із яких беруть воду вдови, що весь вік проробили біля землі. Поділилась і найближчими планами (каже, не всіма, щоб не наврочити). Це і будівництво внутрішньої вбиральні у Центрі культури села Оляниця, і ремонт глядацької зали, і будівництво спортивного поля зі штучним покриттям.

– Дорогу до нас роблять, – каже з оптимізмом невгамовна староста. – «Велике будівництво» вже вийшло з села Буди і підійшло майже до Тростянця. Дочекаємося гарної дороги й далі будемо займатися селом і прислухатися до побажань громади. Я в місцевому самоврядуванні людина нова, багато зроблено до мене. Дуже вдячна своєму безпосередньому керівникові – Тростянецькому селищному голові Людмилі Червонецькій. Вона всіх тримає в тонусі, спрямовує, бачить проблеми громади, підказує, як вирішити, куди звернутися. Іноді, буває, опускаються руки, піду до неї, а виходжу просто на крилах. Людина на своєму місці. Велика підтримка від неї і від фахівців селищної ради. Без цього не було б досягнень. Але не будемо зупинятися, потрібно вдосконалюватися. Рухаємося вперед, маленькими кроками до поставлених цілей. Хочемо, щоб люди залишалися в селі.

Юрій СЕГЕДА