Пам’ятник жертвам у Човновиці

-Коли свого часу, очолюючи Човновицьку сільраду, ми з Галиною Цибою лише розпочинали збір даних про кількість жертв голодомору в Човновиці і Закриниччі, живими ще залишалися 48 свідків тієї масштабної біди, – говорить завідуюча сільською бібліотекою Надія Бойченко. – Доволі сумлінно поставились до фіксації їх свідчень. Це важливо. Бо нині на так званій центральній садибі про голодомор пам’ятають хіба що 95-річна Горпина Михайлівна Циба та роком молодший Олексій Вакулович Шпак, а в Закриниччі – його ровесник Олексій Антипович Максимюк. Цифри замучених голодною смертю вражають: якщо в Човновиці таких було 416 чоловік, то в невеличкому Закриниччі – навіть на кілька десятків більше! Цьому славному колись селу так і не вдалося відродитися після голодомору.

Важливу деталь підмітила і депутат Оратівської селищної ради з Човновиці Надія Мельничук. Вона наголосила, що до цієї проблеми небайдуже молодше покоління вихідців із села та його жителів. Справжньою гордістю земляків є відомий на Поділлі етнограф й умілець, провідний спеціаліст обласного центру народної творчості Сергій Бугай. Він із перших років своєї роботи на цій посаді виношував ідею спорудження в рідному селі належного пам’ятника жертвам голодомору. Саме за його проєктом і встановили такий у селі. А зробив це власним коштом місцевий фермер Роман Захарчук.

Минулими вихідними у Човновиці й відбулося урочисте відкриття. Вели дійство вже згадувані Н. Бойченко та Г. Циба. Перед присутніми виступили: староста села Олена Антонюк, селищний голова Оратова Галина Лошак та С. Бугай, який власноруч напік житнього та інших хлібів і роздав присутнім. Того ж дня вшанували невинних жертв московських політиків і в Закриниччі.

Микола КАВУН

Знімки надані Сергієм БУГАЄМ