Преображення Господнє
Завтра православні християни відзначають Преображення Господнє – одне із 12 найбільших православних свят. Слово преображення (грец. метаморфосіс) означає «перетворення в інший вид», «зміна форми»…
Повна назва свята звучить так: Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Воно завжди відзначається в один і той самий день – 19 серпня.
Свято Преображення встановлене на згадку події із життя Ісуса Христа – Преображення перед учнями Петром, Яковом та Іоаном на горі Фаворі перед Своїми стражданнями. Про це чітко і доступно написали євангелісти: Матфей (17,1-9), Марк (9,2-9) та Лука (9,28-36). Побожні християни про цю подію пам’ятали завжди. А більш чіткі згадки про особливості святкування датуються IV століттям.
Що ж передувало Преображенню Господньому? Щоб підтримати віру в учениках своїх, коли вони побачать, як Він страждає, Ісус Христос показав їм Свою Божественну славу.
Незадовго до Своїх страждань Ісус Христос взяв трьох учнів: Петра, Якова та Іоана і з ними піднявся на високу гору помолитися (за давнім церковним переказом, це була прекрасна гора Фавор, вкрита багатою рослинністю від підніжжя до вершини).
Поки Спаситель молився, учні від утоми заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його засяяло, наче сонце, а одяг Його став білим, як світло. В цей час до Нього з’явились, у славі небесній, два пророки, Мойсей та Ілля, і розмовляли з Ним про страждання і смерть, які Йому належало перетерпіти в Єрусалимі. Незвичайна радість наповнила тоді серця учнів. Коли ж вони побачили, що Мойсей та Ілля відходять від Ісуса Христа, Петро, не знаючи, що сказати, вигукнув: «Господи! Добре нам тут бути; коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі». Раптом світла хмара осінила їх, і вони почули із хмари голос (Бога Отця): «Цей є Син Мій улюблений, в Якому Моє благовоління; Його слухайте!».
Учні зі страху попадали на землю. Ісус Христос підійшов до них, доторкнувся до них і сказав: «Встаньте і не бійтесь». Учні встали і побачили Ісуса Христа у звичайному вигляді.
Коли ж вони спускалися з гори, Ісус Христос повелів нікому не розповідати про те, що бачили, доки Він не воскресне з мертвих.
Ця євангельська подія показує, що в Ісусі Христі з’єднані два єства, тобто природи: божественне і людське. Під час Преображення божественна природа Христа не змінювалася, але з’явилася в Його людській природі. За словами святителя Іоана Золотоуста, воно відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами».
Основний сенс цієї події полягав у тому, що Господь явив найближчим учням своє істинне Божественне єство, яке до цього було для них та інших послідовників зовсім неочевидним. Це мало зміцнити віру апостолів у годину випробувань.
Таким чином, святкуванням Преображення Господнього церква урочисто сповідує й прославляє поєднання Божества і людства в особі Ісуса Христа.
Суть Преображення розкривається в його символах. Гора – це безмовне, тихе місце для молитви, в якому наш неспокійний розум допоможе душі з’єднатися з Богом.
Фавор у перекладі означає «чистота», «світло». Той, хто усвідомлює свої гріхи, кається в них і намагається надалі не допускати їх повторення, може звільнитися від бруду, і тоді на нього проллється божественне світло.
Один із головних духовних аспектів свята, на якому наголошує церква – кожен християнин має прагнути до власного преображення, осяяння нетварним світлом подібно Христу, адже людина створена за образом та подобою Божою.
Християнське вчення вважає, що саме набуття цього світла є головною метою людини, сенсом усього її життя.
У народі свято Преображення більш відоме під назвою Яблучний Спас, оскільки цього дня в храмах освячують плоди нового врожаю, символом котрого стали яблука. Це традиційне свято нового врожаю. З апостольських часів церквою встановлено освячувати дозрілі плоди – яблука, груші, сливи, виноград, перш ніж вживати їх в їжу, з проголошенням при цьому молитви.
Михайло КУШНІР,
магістр богослів’я,
церковнослужитель
