Про московські воші та українські гниди

Уже сьогодні очевидно, що наша Перемога буде нелегкою. Але й такою ж нелегкою буде інформаційно велика й дуже важка боротьба за відстоювання результатів Перемоги й за право жити без росії, без її людиноненависницької культури, з важкими, невиліковними пухлинами українофобії.

Буде велика боротьба за наше майбутнє. Росіяни вкладатимуть великі гроші, щоб це майбутнє, наше майбутнє, було проросійським. Уже сьогодні стали проявлятися персонажі, які знецінюватимуть нашу Перемогу й філігранно тонко штовхатимуть нас в обійми «хороших русских», які, як ми вже знаємо, таке ж смердюче гівно, як і путіністи, іще гірше, бо путіністи просто тупі, а ці підлі.

Один тележурналіст-істерик, він ще до війни сильно махав руками і кричав: «Українці, та зрозумійте ви накінець…», «Українці, що я іще повинен зробити, щоб ви врешті-решт зрозуміли…», «Українці, ви що, зовсім тупі, не тямите, кого обирати» і т.д.

 Сьогодні він з такими ж істеричними інтонаціями вимагає, щоб українці не закривали для себе росію. І якби тільки ця вимога. А наступна вимога така: «Ми повинні ПОЗБУТИСЯ в культурі тих, хто має комплекси щодо росії».

 Яке чарівне саморозвінчання. Він хотів би вирішувати, кому бути в культурі, а кого позбутися. А позбутися він хоче тих, хто проти росії. Цей персонаж народився явно не в ту епоху. От би йому в часи Джугашвілі. Він зміг би там працювати в НКВС, ходити в шкірянці і з наганом, і «позбуватися» всіх, хто йому не подобається…

Йдемо далі. Уже сьогодні в Україні з’явилися персонажі, які поки що обережно, але вже окреслюють свою співпрацю з російським політиком, відвертим україноненависником Кирієнком.

 Отже, нам треба бути дуже уважними, щоб не сталося так, що після нашої Перемоги «хорошие русские» та місцеві шахраї, що дуже тонко працюють на росію, мирно  домоглися того, чого путін не може домогтися війною.

Іван БЕЗСМЕРТНИЙ