Райський сад – власноруч
Григорій Васильович Мельник живе у Клембівці колишнього Ямпільського району. Один із зачинателів фермерського руху на Вінниччині, адже займається цією справою ще з 1994 року. Розповідаючи про себе, пригадує дитинство в бідній багатодітній сім’ї та безмежну мудрість матері, яка поставила всіх дітей на ноги. Роки навчання в Чернятинському технікумі, згодом в педагогічному інституті на кафедрі фізичного виховання. Досвід роботи вчителем військової підготовки в школі. Та лише в 1993 році Григорій Васильович відчуває фермерський поклик і з того часу й донині працює в цій сфері. Сьогодні він займається садівництвом, польовою сівозміною та вирощує різні зернові культури.
Як зазначає господар, думка зайнятися садівництвом виникла ще 2007 року. А втілення проєкту відбулося 4 квітня 2009-го, коли було висаджено перших 30 гектарів саду. «Клембівський Едем», як називає свій витвір Григорій Васильович, розташований неподалік села, звідки розгортаються краєвиди сусідньої держави – Молдови.
– Основна культура – яблука, а ще є невелика кількість черешень, персиків, абрикосів, слив. Господарським способом ми побудували холодильник на 600 тонн. Там зберігаємо вирощене, яке до квітня здебільшого встигаємо реалізувати. Також налагодили співпрацю із трейдерами, які займаються продажем фруктів та ягід за кордон, – розповідає садівник.
Та й сам часто виїжджає за межі держави, зокрема до Польщі та Нідерландів, на різні виробничі зустрічі, форуми та семінари:
– Ми повинні бути передовими фермерами, постійно вчитися в іноземних колег. Аграрна наука на місці не стоїть. Постійно запроваджує якісь новинки, технології, засоби захисту. І все це слід знати, аби гідно конкурувати з колегами.
Дійсно, у сфері садівництва дрібниць немає. При цьому важливу роль відіграють не лише ціни на вирощену продукцію, пальне, запчастини та засоби захисту, а й погодно-кліматичні умови. Саме вони останнім часом дошкуляють найбільше, оскільки не залежать від людської волі та сучасних агротехнологій.
– Щорічно маємо хороший урожай, але були періоди, що впливали на економіку господарства. Для прикладу, 2012 року ранні морози фактично пошкодили більшість плодів. Померзло майже все, крім яблук сорту Фуджі, які через високий вміст цукру витримали холод, – каже Григорій Васильович.
Шкідники теж часом дають знати про себе. Відтак, боротьбу із ними та хворобами Григорій Мельник ставить на перше місце в садівництві.
– Через зміну клімату різні комахи мігрують, і тому в нас з’являються нові, не притаманні цій місцевості. Але за допомогою сучасних препаратів сади можна успішно захищати.
У своїй справі господар найбільше любить бачити результати власних старань, а працелюбство і працездатність називає основним секретом успішного фермерства:
– Дуже багато аграріїв-початківців «ламаються» тоді, коли не бачать наслідків своєї праці. Працює, потім бачить, що «немає», розчаровується – і все… А фермерство – це така велика «синусоїда» зі своїми «підйомами» і «спусками». Тому слід мати хороший аналітичний розум, щоб мінімізувати ці «падіння». Коли детально розглядаєш всі свої «провали», аналізуєш ситуацію, то крива «вирівнюється» у кращий бік..
Безумовно, невдачі траплялися і на шляху нашого героя, але не злякали його і не змусили думати над таким питанням: «А що, коли це не моє?». Так само не лякає садівника і конкуренція:
– У «своїх» ми повинні вбачати колег, а не конкурентів. Кожен має працювати над обраною культурою якнайкраще, щоб добитися якісних результатів. Це ніби змагання – хто кращий?
За словами чоловіка, було б добре, щоб і держава нарешті міцно стала на засадах підтримки фермерства. Сьогодні Україна запозичила багато програм із Польщі, але й вони не зовсім довершені та досконалі.
– Фермерам і владі потрібно працювати над тим, аби якомога ширше представляти вітчизняну продукцію на зовнішніх ринках. На цьому має базуватись економіка не тільки господарств, а й держави в цілому. Це те, що буде надавати можливість громадянам заробляти тут, в Україні, на Вінниччині, а не їздити на заробітки до інших країн.
Точно з таким самим запалом розповідає Григорій Мельник і про власну родину. А похвалитися точно є чим: дружина, двоє синів і п’ятеро внуків. Чоловік запевняє, що кожен із них так чи інакше долучається до роботи в саду.
– На жаль, сьогодні в Україні нема ані сталих фермерських традицій, ані поколінь фермерів, котрі з діда-прадіда працювали на полі чи в саду. У нашій державі цей ланцюг було обірвано. Тому саме зараз настав час розбудови.
Спілкувалась Ольга КРИКУН
Ямпільська ТГ
Могилів-Подільського району
