Рак щитоподібної залози успішно лікується

Рак щитоподібної залози має сприятливі прогнози, оскільки цей вид пухлин зазвичай виявляється на ранніх стадіях і добре піддається лікуванню. Щоправда, ситуація почала погіршуватися в часи СOVID-пандемії, адже спостерігається вагоме зростання занедбаних випадків. Так, на Вінниччині у 2019 році частка «пізніх раків» щитоподібної залози становила 9,8%, у 2020 році –  вже 15,3%, а цьогоріч цей показник ще вищий. Адже люди продовжують відкладати консультації у лікарів, чекаючи «кращих часів», навіть коли вже є симптоми.  І цим самим дають можливість хворобі розвиватися.

Тим більше, каже онколог відділення пухлин голови та шиї Подільського регіонального центру онкології, к.мед. наук, президент «УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ЕНДОКРИННИХ ХІРУРГІВ» Сергій Майструк, факторів, які провокують виникнення різних захворювань щитоподібної залози, в тому числі і рак, на сьогодні чимало. Це, зокрема, психологічні та емоційні перевантаження, неправильне і незбалансоване харчування, гормональні порушення, гострі та хронічні захворювання, радіоактивне опромінення та йододефіцит.

«Збільшення щитоподібної залози відбувається насамперед через те, що людина має дефіцит йоду. Вінницька область входить до регіонів країни з помірною йодною недостатністю, а такі колишні райони, як Могилів-Подільський, Піщанський, Чернівецький – з більш вираженою йодною недостатністю. Відтак, тамтешні мешканці, особливо жінки, у яких патології щитоподібної залози зустрічаються вдесятеро частіше, ніж у чоловіків, перебувають у групі ризику і потребують регулярного обстеження щитоподібної залози. Варто зазначити, що відчути йододефіцит сама людина не може, потрібно здавати аналізи. Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. Адже мікроелемент йоду має бути в щоденному раціоні. При цьому самостійно призначати і купувати препарати, дієтичні добавки у аптеках не варто, бо надлишок йоду теж негативно впливає на роботу щитоподібної залози», – зазначає Сергій Майструк.

Крім того, рак щитоподібної залози належить до тих злоякісних новоутворень, які успадковують по родинній лінії. Якщо цю хворобу діагностовано мамі або бабусі, ймовірність виникнення злоякісної пухлини збільшується в рази. Сергій Майструк пояснює це успадкованими змінами ДНК, тобто наявністю мутацій у генах, яких на сьогодні вже відомо майже два десятки.

«Зі свого досвіду скажу, що я не один раз оперував три покоління жінок: бабусю, маму і доньку з приводу захворювань щитоподібної залози. Крім того, більшість раків  – це результат запущеної іншої хвороби щитоподібної залози. При цьому варто не забувати, що на початкових етапах розвитку пухлина щитоподібної залози не впливає на самопочуття, часто хворі не мають ніяких скарг при наявності захворювань щитоподібної залози (вузловий зоб, хронічний тиреоідит, рак та ін.). Іноді можуть відмічати відчуття «кому» у горлі, першіння, підкашлювання без ознак застуди, наявність вузлових утворень на шиї, осиплість голосу. При порушенні функції щитоподібної залози можуть також спостерігатися: роздратованість, схуднення, пітливість, тремтіння рук, сонливість, втомлюваність, збільшення у вазі, слабкість, набряки», – розповідає Сергій Майструк.

 Якщо людина відзначає в себе декілька з цих симптомів, зазначає співрозмовник, варто звернутися до лікаря і зробити УЗД щитоподібної залози і не сподіватися лише на пальпацію  шиї лікарем.

 «Статистично доведено, що пальпаторно як мінімум 30% патологій ми пропускаємо. Чому? А тому що під час пальпації не можна виявити малі вузли, вкрай важко пропальпувати шию, якщо вона коротка, чи коли людина із зайвою вагою. Тому найбільш інформативним методом діагностики є ультразвукове дослідження. Під час УЗД, крім наявності і розміру утворень, лікар має вказати і сучасну міжнародну класифікацію вузла, яка вказує на ймовірність переродження його в рак. Важливо, щоб результати дослідження інтерпретував лікар, який спеціалізується на лікуванні щитоподібної залози. Адже є випадки, коли сімейний лікар бачить результати УЗД і запевняє пацієнта, що його вузол не потребує подальшого дослідження, адже він маленький. Але розмір утворення не завжди говорить –  це злоякісне новоутворення чи доброякісне. На сучасному етапі багато операцій при раку щитоподібної залози виконується при розмірі вузлів 6-9 міліметрів. І навпаки, в  багатьох випадках при вузлах 2-3 сантиметри  операції проводити не потрібно, бо ймовірність переродження у злоякісну пухлину незначна, або її не має взагалі», – розповідає Сергій Майструк.

Біопсію щитоподібної залози з наступним гістологічним і імуногістохімічним лабораторними дослідженнями матеріалу застосовують, якщо новоутворення більше одного сантиметра, або менше утворення, якщо на УЗД є ознаки злоякісності. При цьому, каже Сергій Майструк, згідно з протоколами, а вінницькі онкологи дотримуються сучасних європейських правил діагностики і лікування патології щитоподібної залози, з одного вузла можна взяти не менше двох пункцій під контролем УЗ.

«Операція – основний метод лікування злоякісних пухлин щитоподібної залози. Видаляємо одну частину (половину залози), тоді коли пухлина до 1 см. Коли утворення більше – виконується повне видалення залози (тиреоїдектомія) і призначається  замісна терапія гормоном. Також у ПРЦО застосовуємо лікування радіоактивним йодом, гормональну терапію, а от зовнішнє опромінення і хіміотерапію у більшості  випадків при раку щитоподібної залози не призначаємо», – зазначив Сергій Майструк.

Лікар наголошує, що у боротьбі з раком, у тому числі і пухлинами щитоподібної залози, важливо сформувати культуру профілактичних оглядів. Адже думка, що якщо мене нічого не турбує, то я не йду до лікаря, у випадку із злоякісними новоутвореннями хибна.

«Регулярність обстеження має залежати від первинної картини, яку отримано під час першого огляду. Якщо залоза не змінена, немає підозрілих утворень, то наступне обстеження можна зробити і через три роки. За умови, якщо нічого не турбуватиме. Якщо є зміни, то регулярність обстеження буде визначено для кожного пацієнта  конкретно», – уточнює Сергій Майструк.

Якщо вам потрібна медична допомога, телефонуйте в кол-центр ПРЦО: (0432) 65-52-71, 067-45-52-460 (Київстар), 050-01-05-805 (Vodafone). Лікарі Подільського онкоцентру мають значний досвід діагностики та лікування онкологічних захворювань.

Підготувала Юлія РАЗАНОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені