«Рейтинг нашої служби високий»

17 вересня в Україні відзначатимуть День рятувальника. Це професійне свято працівників цивільного захисту населення, аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Його відзначають не лише працівники усіх аварійно-рятувальних служб, а й громадяни, які внесли свій вагомий вклад у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, а також захисту життя і здоров’я людей.

Нині всі рятувальники України підпорядковуються Державній службі з надзвичайних ситуацій, яка забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню. Представники ДСНС протистоять пожежам і повеням, епідеміям і пандеміям, буревіям і зсувам ґрунту, вибухам газу, снігопадам, автомобільним аваріям, але можуть, за потреби, і котика з дерева зняти.

Напередодні професійного свята рятувальників ми зустрілися з начальником Головного Управління ДСНС України у Вінницькій області, полковником служби цивільного захисту Русланом Богдановичем Шевчуком та поспілкувалися з ним про робочі будні вінницьких рятувальників, їхні успіхи, службу в зоні ООС, масштабні операції зі знешкодження надзвичайних подій, матеріально-технічну базу управління тощо.

– Руслане Богдановичу, охарактеризуйте, будь ласка, поточну оперативну обстановку в області?

– Обстановка стабільна. Нині виконуються планові заходи з підготовки до зимового періоду. Оскільки наша область є аграрною, то виникає потреба в оперативному реагуванні на пожежі, які трапляються на сільськогосподарських угіддях. У нас 48 підрозділів, і всі працівники забезпечені спецодягом та технікою. За останні 4 роки автопарк управління поповнився на 25 новеньких спецмашин з широким спектром можливостей.

Якщо розглянути оперативну обстановку за останній тиждень, то вінницькі рятувальники здійснили 106 виїздів: гасили пожежі, виявляли авіаційні бомби часів Другої світової війни, здійснювали аварійно-рятувальні роботи (витягували коня з погреба, доставали собаку з каналізаційного люка, знешкодили осине гніздо).  Оперативно-рятувальні підрозділи області з початку року здійснили 6754 виїзди. З них: 1675 пожеж (в тому числі в екосистемах – 480). На згарищах загинуло – 49 осіб, травмувалися – 34, врятувалися – 16 осіб. Виявили та знешкодили майже 2 сотні вибухонебезпечних предметів. Проводили аварійно-рятувальні роботи: ДТП – 70, демеркуризація – 113, вилучили1634 г металевої ртуті.

– Бійці ДСНС області постійно залучаються до несення служби в зоні ООС. Якщо не секрет, які завдання там виконують наші рятувальники?

– У зону ведення бойових дій ми відряджаємо: піротехніків, медиків та особовий склад. Піротехніки зосереджуються на розмінуванні територій (знешкодженні сучасних боєприпасів). Бійці-розміновувачі змінюються на варті кожні 2 місяці. На сьогодні 20 працівників нашого особового складу проводять в Авдіївці відновлення пошкоджених будинків і дахових покрівель мирного населення, аби ті могли повернутися в свої домівки. Це вже третя ротація наших рятувальників у відновлювально-будівельних цілях та понад десята – в якості піротехніків.

– Чи були цьогоріч складні та масштабні надзвичайні події і як служба із ними впоралася?

– Пожежа на Старому місті змусила нас добряче похвилюватися, адже доїхати до місця призначення виявилося ще тим випробуванням. Профільні служби саме проводили ремонт доріг, світлофори не працювали, а дістатися пожежі потрібно було попри всі перепони. Коли на місце прибула наша техніка, то вогнем було охоплено вже понад 300 кв. м, втім оперативність зіграла свою роль, і складну пожежу вдалося локалізувати, обійшовшись без жертв. Ще складнішим виявилося займання на Бевза, де палахкотіла 1000 кв. м і загинула молода дівчина. Ціною її життя став ноутбук та людська необачність.

– Як часто доводиться запобігати та ліквідовувати наслідки самовільного випалювання сухої трави, чагарників? Яку  відповідальність нині передбачає закон за спричинення пожеж в екосистемах?

– ¼ від усіх пожеж, які наші рятувальники локалізували від початку року, відноситься до займань в екосистемах. Це відбувається через те, що деякі фермери халатно ставляться до своєї після урожайної кампанії. Штрафи за навмисний підпал стерні (сухої трави, чагарників) нині зросли в десятки разів: з 350 грн до 7 тис. грн. Будемо сподіватися, що такі «нововведення» змусять аграріїв добре подумати перед тим, як «зачищати» сільськогосподарські площі після себе.

– Якщо можна говорити про захищеність населення в містах, то на селі, на жаль, відсутність місцевих пожежних команд дається взнаки. Чи є в регіоні позитивні приклади вирішення питань цивільного захисту сільського населення  і чи мають нові райони центри безпеки та добровольчі підрозділи місцевої пожежної охорони?

– Щодо захисту сільського населення від надзвичайних ситуацій  є відчутні зміни, які торкнулися Гайсинського району. До прикладу, фермер із села Нараївка звернувся до нас із проханням допомогти йому у створенні місцевої пожежної команди, яка, в першу чергу, охороняє його майно і техніку та готова виїхати на виклик місцевого населення і навіть сусідніх населених пунктів. Фахівця для роботи на спецмашині навчали на навчальному пункті, який підпорядкований нашому управлінню і знаходиться у Якушинцях Вінницького району.

Нині ДСНС в області представлені: державними пожежними частинами в районних центрах, місцевими пожежними командами (їх в області 35), добровільними дружинами (4 команди) і центрами безпеки, яких в області створили вже два (у Жданівці і Бабчинцях). Рано чи пізно ми всі переформатуємося у центри безпеки, а фінансування вони отримуватимуть з бюджету територіальних громад.

– Ви задоволені обсягами фінансування служби?

– Хотілося б більше. Зокрема, потребує збільшення стаття витрат – зарплатня особового складу. Хочу відзначити, що серед жінок дана професія з кожним роком набуває все більшої популярності (лікарі, диспетчери, адмінперсонал і, звісно, рятувальниці).

– Вінниччина має чималу кількість річок, водосховищ, ставків. Чи позначилася спекотна погода цього літа на кількості надзвичайних подій на водних об’єктах? 

– З початку року на території області зареєстрували 71 випадок надзвичайних подій на водних об’єктах області, у яких загинуло – 57 осіб (найчастіше в зону ризику потрапляють люди віком 40-60 років), травмувалися – 5 людей, врятували  – 15 осіб. Спекотна погода цього літа на кількості надзвичайних подій на водних об’єктах особливо не позначилася, ми щороку в цей період фіксуємо приблизно одну й ту саму статистику. Зазначу, що найбільше потопельників виявили у Вінницькому та Гайсинському районах.

– Як працює водолазно-рятувальна служба, чи достатньо вона забезпечена усіма необхідними засобами і технікою?

– Водолазно-рятувальна група аварійного загону спеціального призначення дислокується на базі річки Південний Буг. Рятувальники забезпечені всім необхідним спорядженням, використовують у своїй роботі катер на повітряній подушці та аероглісер (пересувається по льоду і воді).

– Прийти на допомогу людям – головне завдання оперативно-рятувальної служби. Чи існують в області якісь сучасні технології оповіщення та попередження про НС? Як працює в області система «112»?

– Оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях – це прерогатива органів місцевої влади. Вона знаходиться на балансі обласної та районних державних адміністрацій. Крім того, для попередження про НС вдаються до переривання трансляцій телевізійних каналів, гучномовних засобів на об’єктах з масовим перебуванням людей (на транспортних станціях, промислових об’єктах тощо). Дана схема оповіщення далеко не нова, але модернізована завдяки цифровим технологіям.

Щодо системи «112», то будь-яка людина, яка телефонує на  цю лінію, потрапляє до наших диспетчерів, а далі здійснюється розподіл за категоріями надання допомоги. Всі виклики на службу 101 для громадян є безкоштовними.

– На рахунку управління ДСНС тисячі операцій з ліквідації наслідків надзвичайних подій. Серед них: гасіння лісових пожеж торік у зоні відчуження, а цьогоріч у Греції. Кого б серед рятувальників ви хотіли відзначити за досягнення?

– Всі достойні, всі стараються, але на даний час хочеться відзначити начальника управління реагування на надзвичайні ситуації Андрія Бабкіна, начальника Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Євгена Кобчука, начальника Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Вінницькій області Сергія Іванова, начальника групи піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Сергія Гайдиша, начальника групи водолазно-рятувальних робіт АРЗ СП ГУ ДСНС Артема Січка, начальника Державного пожежно-рятувального загону №1 Юрія Лук’яненка,  начальника караулу ДПРЧ-м. Вінниці Богдана Кирилюка, диспетчера чергової зміни Оперативно-координаційного центру Тетяну Цвігун, командира відділення Державної пожежно-рятувальної частини №2 м. Вінниці Андрія Лещенка, водолаза-рятувальника Тетяну Мордач, диспетчера чергової зміни Оперативно-координаційного центру Ганну Ілляшенко, начальника караулу ДПРЧ-9 м. Хмільника Сергія Роздорожнюка, пожежника-рятувальника ДПРЧ-32 смт. Чернівці Богдана Шульгу, пожежника-рятувальника ДПРЧ-13 м. Немирів Олексія Інгульського.

– Які інновації та зміни відбулися у вашій структурі у зв’язку з реформуванням адміністративно-територіального устрою? Це покращило  роботу чи навпаки – ускладнило можливості оперативно виконувати обов’язки?

– Після адміністративно-територіальної реформи утворилося шість районних управлінь. Крім того, діє аварійно рятувальний загін спецпризначення, а в кожному з районів є також державні пожежно-рятувальні загони, які об’єднують пожежні рятувальні частини. Раніше були районні сектори ДСНС, які тепер ліквідовані, а замість них утворили районні управління. Проміжні висновки про ефективність такого об’єднання робити зарано. Попрацюємо-побачимо.

– Чи задоволені ви рівнем підготовки кадрів профільними вишами, чи відповідає вона вимогам, які нині ставить держава перед рятувальниками?

– Рятувальників нині готують у трьох вишах: Харківському національному університеті, Черкаському інституті та Львівському державному університеті. У Вінниці ж готують молодших спеціалістів, прапорщиків. Рівнем підготовки спеціалістів вузами я загалом задоволений. Вакантних посад у нас в управлінні немає, і ніхто не звільняється. Плинності кадрів в ДСНС області не спостерігається. Рейтинг нашої служби дуже високий.

– Що можете сказати про співпрацю з іншими відомствами, адже, як свідчить досвід, головною проблемою при профілактиці та ліквідації різного роду непередбачуваних обставин є саме взаємодія різних служб?

– Наша служба не досягла б такого рейтингу серед населення, якби не підтримка та розуміння представників інших відомств, підприємств, організацій та органів влади. Зараз є розуміння, що служба ДСНС має отримувати достатнє фінансування, ми також відчуваємо підтримку колег з інших країн (Польщі, Молдови, Чехії). Тісно співпрацюємо з Національною Поліцією в профілактичному напрямку роботи з населенням, а у зимовий період – зі службою автомобільних доріг.

Розмовляла Вікторія МЕЛЬНИК