Сам не знав, що «диверсант»
Днями працівники СБУ у Вінницькій області звернулись до жителів Вінниці та області з проханням допомогти знайти чоловіка, якого запідозрили у диверсійній діяльності. Це Ігор Володимирович Гнатієнко, який нібито вдавав із себе члена Громадської ради при Вінницькій ОДА, також журналіста Маріупольського видання «Меотида» і працівника Держекоінспекції Донеччини (такі посвідчення виявили за місцем його проживання під час обшуку). Була версія, що цей громадянин є соратником підозрюваного у державній зраді нардепа від ОПЗЖ Віктора Медведчука, адже в соцмережах Гнатієнка виявили фото з цим українофобом і кумом Путіна.
Також в СБУ повідомили, що востаннє бачили І. В. Гнатієнка у квартирі на вул. Стельмаха у Вінниці, яку він орендував перед початком війни.
Пізніше працівники СБУ неофіційно розповіли, що коли цей чоловік дізнався, що його шукають, то сам прийшов до них, аби все пояснити. Після з’ясування обставин інформація про те, що він диверсант, не підтвердилась.
А сам «псевдодиверсант» Ігор Гнатієнко розповів, що родом він справді з Маріуполя, але у Вінниці живе з 2013 року, з родиною винаймає тут квартиру. А нещодавно через сімейні обставини орендував собі окреме житло на Стельмаха. Також його автомобіль має реєстрацію Донецької області, що теж могло викликати підозру в небайдужих сусідів.
Пан Ігор визнав, що оскільки раніше він займався громадською діяльністю, то у нього справді є давні фото з Медведчуком та іншими політиками (Кравчуком, Ющенком, Саакашвілі), також із комуністами і соціалістами – ще з тих часів, коли ці партії були не заборнені. А знайдені «підозрілі» посвідчення, за його словами, не фальшиві, але старі, ними він давно не користувався, просто залишив на згадку.
Більше того – поки оперативники підчікували його в орендованій квартирі, Ігор Гнатієнко навіть долучився до захисту України і записався в Тероборону. Каже: «Я чесний громадянин, який зі зброєю став на захист нашої країни. Але через поширену інформацію на вулиці мене може чекати небезпека. Проте не можу звинувачувати наших співгромадян, які виявляють шпигунів і ворогів країни. Не звинувачую і наші служби, які оперативно спрацювали. Коли мені надіслали в соціальних мережах повідомлення про розшук, спочатку я подумав, що це такий розіграш, але виявилося, що ні. Я одразу поїхав в обласне управління Служби безпеки України і сказав, що хочу говорити про поширену в мережі інформацію. Мене допитали. Попередня підозра про те, що я потенційний ворог, була з мене знята. Тепер прошу і журналістів спростувати цю інформацію».
Звісно, пильні сусіди вчинили правильно, звернувшись до правоохоронців щодо підозрілого нового сусіда. Добре, що не взялися самі чинити самосуд, тож вдалося уникнути трагедії.
До речі, траплялися й інші подібні випадки. Так, в одному з селищ священник сказав парафіянам, що «можливо, потрібно буде взяти автобус і поїхати до Києва забрати переселенців», а хтось недочув чи перекрутив, і поширилась чутка, нібито священник збирається їхати до Києва зустрічати росіян.
Також була новина, що в Запоріжжі Тероборона помилково прийняла за диверсантів британських журналістів, їх витягли з машини і навіть «скрутили», але невдовзі з’ясували і вибачились за помилку.
Юрій СЕГЕДА
