Спаржа «окупувала» весь город
Готуючи торік публікацію про досвід вирощування арахісу жителькою Іллінець Тетяною Рябошапко («Арахіс просувається на північ», «Вінниччина», 29 липня 2020 р.), звернув увагу, що на одному із сусідніх городів щось росте суцільною стіною. Спершу навіть видалося здаля, що той город просто ніким не використовується.
– Ні, то розводять аспарагус, який у нас більше відомий як спаржа чи навіть холодок, – пояснила Тетяна Миколаївна.
Сусідів тоді дома не було, тому я цей факт лише «взяв на олівець». Згадавши нарешті про нього, поїхав на іллінецькі Голики і на вулиці Заводській, що одразу ж за цукрозаводом, познайомився із сім’єю Дерев’янків. Віктор Володимирович – газоелектрозварник, а Наталя Євгеніївна – вчителька. Вловлювалось, що обоє люди творчі, не схильні господарювати за шаблоном. І діток – Софійку, Тимофія, Соломійку, яким відповідно по 12, 8 і 6 років – до цього привчають.
– Наскільки цікавий аспарагус? – усміхнувся господар. – Дуже. Але настільки ж і своєрідно вирощується. Перший врожай – аж на третій рік, багато кому не терпиться так довго чекати. Але плюс у тому, що отримувати продукцію на одній і тій же ділянці можна впродовж півтора десятка років і навіть довше. Звичайно, врожайність невисока. Коли ж додати, що спаржа дуже смачна, збирають її ще до літа і водночас належить до найкорисніших продуктів харчування у світовому масштабі, то й стає зрозумілою порівняно висока її ціна. Це вже тепер оптова опускається і до 150 гривень за кілограм, а на перших порах бувала навіть по 200-220 гривень. Щоправда, велике значення має, як саме вирощується ця культура. Якщо у промислових масштабах доводиться застосовувати гербіциди, то там одна ціна. А якщо наше виробництво цілком органічне, то, знаючи про нього, окремі лікарські колективи замовляють продукцію для оздоровлення своїх працівників саме в нас вже другий рік.
– Період, який збігся з наступом коронавірусу…
– Як відомо, ця біда починалася з Китаю. Але саме він, незважаючи на надзвичайну густоту населення, першим приборкав поширення хвороби на своїй території. Серед інших факторів не треба забувати і той, що Китай є світовим лідером із виробництва аспарагусу, який відчутно зміцнює імунітет людини.
Ми нечасто задумуємось: чому здоров’я нації далеке від належного рівня? Вся біда в тому, що гроші на спиртне і сигарети, які все дорожчають і в той же час шкодять здоров’ю, завжди знаходяться. А ось виділити бодай сотню-другу гривень, щоб оздоровити хоча б дітей, далеко не всі здатні. До речі, чому ми запровадили органічне виробництво? Бо в такому разі сміливо даємо ту спаржу своїм дітям, їмо самі і з чистою совістю можемо її пропонувати усім. Правда, ручної роботи все це вимагає багато. Наприклад, навесні з сапою в рядках не пройдешся, бо пошкодиш стрілки у грунті – бур’ян доводиться видаляти вручну. Ті ж паростки добувати у розтрісканих місцях на грунті – також вручну. Маю на увазі, при вирощуванні білої спаржі, яка – найцінніший делікатес. А ще є зелена, фіолетова та інші.
– Як розмножується ця культура?
– Один спосіб – кущ віком 3-5 років ділиться на кілька частин. Інший спосіб – насіння замочують у теплій воді на 4-5 діб, кожної з них міняючи воду 2-3 рази. Потім проростити його і спікірувати розсаду. Загалом спаржа дводомна, але в харчових цілях стараємось вирощувати чоловічі рослини. Бо з жіночих виросте продукція нижчої якості. Крім того, насіння може прорости і загустити грядку.
– Бачу, спаржа на вашій присадибній ділянці стала основною культурою.
– Так, лише маленькі грядки картоплі, цибулі, часнику… Але беремося й за рідкісні в наших краях екзоти, зокрема артишок. Є й інші спроби, але про їх результати говорити ще рано. А ось до спаржі все-таки люди призвичаюються. Наші споживачі – від Іллінець до столиці, дуже хочемо і на Гайсин вийти – він недалеко і вдвічі за наше місто більший…
Як виявилось, Віктор Дерев’янко добре знає мало не всіх любителів вирощувати дивовижі в окрузі і розповів чимало цікавого. Тому охоче висвітлимо й чергові спілкування з ним.
Микола КАВУН
Фото автора
