«Спельта – на славу! Душа радіє»,

• каже директор СТОВ «Прогрес» з Бара Микола Мельник

Шосейна дорога з Журавлівки на Лядову через Пилипи місцями заростає споришем – нею мало вже хто їде. В основному її використовують місцеві фермери, які обробляють довколишні землі. Саме тут, десь посередині з-поміж густих  лісопосадок, стоїть стіною спельтове поле СТОВ «Прогрес».

Видовище таке вражаюче, що аж перехоплює подих – стебла витягнулися до сонця на півтора метра з колосками на довжину долоні. І немає в полі ні хвильки полеглості, ані бур’янини. Ну прямо ідеальне хлібне море!

То що таке спельта? В Інтернеті знаходимо, що це – дуже поширена на світанку людської цивілізації зернова культура, яка відрізняється зерном з невимолочуваними плівками, ламкістю колоса, цегляно-червоним або блідим кольором та невибагливістю. Вона є результатом природної гібридизації полби справжньої та дикоростучої пшениці erinonc.

Область походження (імовірно) – Середземномор’я. Найбільш давні знахідки спельти датуються другим тисячоліттям до н.е. і розташовані на території швейцарських та італійських Альп. Відомий радянський вчений Микола Вавілов досліджував спельту, бо бачив у ній великий генетичний потенціал для створення нових сортів пшениці. Наразі в Україні зареєстровано тільки два сорти спельти, отримані Всеукраїнським науковим інститутом селекції – Зоря України (2012 р.) та Європа (2015 р.).

– Із сорту Європа ми й розпочали «знайомство» із спельтою, –  каже Микола Мельник. – Восени 2017 року засіяли нею два гектари поля насінням, яке привезли нам з Німеччини. Тоді це була дивина в усій окрузі, бо ніхто раніше цією культурою не займався. Урожай настільки нас порадував, що заохотив до подальшого розведення спельти. Сьогодні маємо двадцять гектарів, а вже під урожай наступного року плануємо збільшити площу в чотири рази. Спельта зараз у нас на славу, душа радіє, буде не менш як по 60 центнерів з гектара…

Микола Мельник – відомий в області керівник із сучасним економічним мисленням. Він вміє прораховувати свою господарську діяльність на кілька кроків наперед. Так вийшло й зі спельтою.

– Ми сіяли цю культуру з «дальнім прицілом», – продовжує Микола Іванович. – Спочатку, як і повинно бути, знайшли ринок збуту – налагодили контакти з ТОВ «Білоцерківхлібопродукт», а потім взялися за освоєння сівозміни разом із спельтою. Насамперед хочу підкреслити, що це не надто затратна культура, вона практично росте «без хімії», а тому продукція з неї екологічно чиста, прибуток від її реалізації на 30 відсотків вищий  від звичайної пшениці.

Що таке спельта – багатьом не відомо, хоча це дієтичний злаковий продукт, який використовують для виготовлення борошна, хліба або пластівців. У ній є 25,6 відсотка білку й 26,8 – клітковини, а у звичайній пшениці, відповідно, 13,2 і 22,1. У народі спельту ще  називають полбою, хоча відмінність між цими культурами все ж є. Не так давно дієтологи відкрили корисність цього виду пшениці і стали активно його рекомендувати своїм пацієнтам. Спельта – вид дикої пшениці, володіє величезною кількістю унікальних властивостей, а за деякими з них навіть обганяє своїх колег-злаків. Спельта – це повільний вуглевод, який дарує організму почуття ситості й відмінно підходить дівчатам, які дотримуються дієти. У той же час у складі спельти є глютен, тому її з обережністю треба вживати тим, у кого непереносимість глютену.

Це дієтичний продукт, який за рахунок тривалої переробки вуглеводів насичує організм поживними елементами й гальмує почуття голоду. При регулярному вживанні цього злакового продукту очищається кишківник, підвищується імунітет, нормалізується артеріальний тиск, покращується кровообіг, стабілізується робота ендокринної та серцево-судинної систем, нормалізуються травні процеси, покращується пам’ять, підвищується концентрація уваги. Різниця між спельтою і полбою є, хоча б тому, що у полби 4 набори хромосом, а у спельти – 6. Щоб не плутатися, скажемо простіше – для хліба, млинців і випічки краще підходить спельта, для каш і макаронних виробів – полба. У спельти – більш м’яке зерно, у полби – трохи жорсткіше.

При щоденному вживанні в раціоні каш зі спельти ви зможете поліпшити якість волосся, шкіри та нігтів. Лікарі рекомендують також щодня вживати спельту людям із цукровим діабетом, ожирінням, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, а також при надмірних фізичних навантаженнях. Спельта – 100% натуральний продукт, тому її в своєму раціоні можуть вживати вагітні жінки і діти. Калорійність спельти — 338 ккал на 100 грамів.

Одноманітність – це не про спельту. Цей продукт можна придбати в різних варіаціях: у вигляді висівок, пластівців, каш, макаронів і борошна. Різноманітність рецептів із додаванням спельти також вражає й одночасно радує. Продукт можна додавати до салатів, гарячих закусок, основних страв і навіть солодощів. Якщо ви робите йогурти власноруч, можете додати кілька ложок борошна зі спельти й отримаєте продукт, який допоможе очистити кишечник від токсинів. Якщо ж з’єднати борошно й висівки зі спельти, ви отримаєте простий варіант хлібців, якими можна замінити хліб.

Косметологи часто рекомендують використовувати скраб зі спельти в домашній б’юті-рутині. Він відмінно відлущує, регенерує та знімає запалення. Крім того, спельту також використовують і як маску для волосся.

Одним словом, ця культура з давніх часів продовжує служити людям і дарувати їм здоров’я. СТОВ «Прогрес» має можливість продавати посівний матеріал спельти.

Принагідно Микола Мельник запрошує всіх бажаючих відвідати  оздоровчий комплекс «Поплавок», що знаходиться в чарівній природній місцині села Лядова колишнього Барського району. Там все зроблено для того, аби відпочити й набратися сил від лікарських трав в поєднанні з водою.

Контактні телефони: 068 867 92 42; 068 800 31 58.

Віктор Зеленюк

Барська громада

Фото автора

***