Стають відомими імена героїв

3 лютого ц. р. наша газета надрукувала розповідь «Рідкісне хобі офіцера поліції» – про ветерана МВС, чорнобильця та очільника громадської організації «Пошук» Олександра Ханаса. Йшлося про те, що саме в Оратівському районі найжорстокіші бої відбулися і 1941-го, і 1944-го. Тому понині тут часто продовжують надибати рештки загиблих бійців. І Олександр Миколайович здавна славиться вмінням встановлювати імена невідомих героїв.

У згадуваній публікації наводився такий факт. Біля села Угарове знайдено останки рядового Івана Лазаровича Хмеленка, 1917 року народження, із райцентру Білокуракине Луганської області. За побажанням рідних, його похоронили в селі Угарове поруч із пам’ятником бойовим побратимам. Зроблено це нещодавно з почестями.

А між селами Оратівка і Балабанівка виявлено рештки рядового Івана Дмитровича Ковтуна, 1911 р. н., родом із сусідньої Київщини. Захоронили його в той же день біля спорудженого 2007 року на узліссі з ініціативи письменника-земляка Дмитра Кісьори пам’ятника полеглим визволителям.

14 бійців 836-го полку 240-ої стрілецької дивізії померли від ран у польовому госпіталі №396, розташованому в селі Осична. Тоді опустили їх у землю на місцевому кладовищі без жодних написів. Для більшості рідних вони так і залишились безвісти зниклими. Знову ж таки, завдяки О. Ханасу нарешті нащадки дізналися про сумну долю і місце вічного спочинку дорогих їм людей. Ось перелік померлих визволителів, надрукований в газеті «Обрії Оратівщини». Звернімо увагу, що офіцери – з російськими прізвищами, а практично всі рядові – з українськими. Цілком можливо, забрали їх польові військкомати й одразу ж погнали, як це часто бувало, під кулі, не навчених воювати і до пуття не озброєних. Отже, вшануймо…

Іван Іванович Вжиленко, 1925 р. н. – рядовий; Павло Григорович Ведерніков, 1923 р. н. – лейтенант; Євдоким Петрович Головченко, 1902 р. н. – рядовий; Микола Іванович Дерушев, 1917 р. н. – молодший лейтенант; Кузьма Тимофійович Іванець, 1910 р. н. – рядовий; Микола Давидович Кулебабчук, 1907 р. н. – сержант; Мойсей Федорович Колеснік, 1912 р. н. – рядовий; Василь Іванович Луценко, 1918 р. н. – рядовий; Іван Харитонович Неділько, 1908 р. н. – рядовий; Павло Вакулович Паламарчук, 1908 р. н. – рядовий; Олександр Іванович Паньков, 1916 р. н. – рядовий; Юхим Васильович Півторак, 1914 р. н. – рядовий; Михайло Іванович Трофименко, 1925 р. н. – сержант; Матьякуб Худайбергенов, 1924 р. н. – рядовий.

Останнім часом з О. Ханасом активно співпрацює уродженець села Даньківка (на межі з колишнім Оратівським районом) Віктор Кузьмович Приймак. Незважаючи на те, що нині перебуває за кордоном, зумів допомогти у виготовленні пам’ятників на могилу кожного донедавна безіменного героя. У зв’язку з відомими причинами заходи не були багатолюдними, але представники влади, духовенства і навіть родичі декого із загиблих прибули, щоб поклонитися їх світлій пам’яті, і щиро дякували оратівчанам.

Микола КАВУН

Фото Зіни СИДОРЕНКО