Сьогодні – День української хустки
Це неофіційне свято відзначається в Україні вже четвертий рік поспіль, а започаткувала його низка жіночих організацій саме у Вінниці – з метою об’єднання жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. Чому обрали 7 грудня? Може, тому, що це також день святої Катерини, яка вважається покровителькою жіночої долі. У рамках цього дня відбуваються тематичні заходи та цікаві флешмоби. Наприклад, «Зроби фото або відео з хусткою»…
Про історію української хустки, її різновиди та сучасне значення розмовляємо з вінничанкою Юлією Васюк – етномайстринею, викладачкою Вінницького коледжу мистецтв ім. М. Леонтовича, керівницею фольклорного гурту «Мокоша» та співзасновницею ГО «Етномайстерня Коло».
– Чи правда, що хустка – не найдавніший головний убір українських жінок? Які були «предки» в сучасної хустки? – запитую в пані Юлії.



– Традиція покривати голову дівчині, жінці дуже давня. На фресках Софії Київської, які датовані ХІ ст., зафіксовані доньки київського князя Ярослава Мудрого. Бачимо, що їхні голови покриті білим полотном. На ілюстраціях Радзивіллівського літопису XV ст. зображено хрещення княгині Ольги, голова якої також покрита світлою тканиною. На портретах XVII ст. на головах дружин українських гетьманів теж є цей головний убір. Це обрус, намітка – довгий шмат тканини прямокутної форми. Її намотували навколо голови різними способами, в різних регіонах по-своєму. За таким же типом використовували серпанки, рантухи. У деяких регіонах України дуже поширеними були очіпки – жіночі головні убори у вигляді дуже вишуканих шапочок, а у нас на Вінниччині – каптурі. Це унікальні жіночі головні убори, які дослідили і відтворили членкині ГО «Етномайстерня Коло» Наталя Сентемон, Юлія Васюк і Анастасія Фоміна.
Хустки відомі в Україні з XVII ст. Наприклад, хустки «з полотна коленського» згадуються в Актовій книзі Житомирського міського уряду кінця XVI століття. У списках і реєстрах майна з Чернігівщини XVII-XVIII століть зустрічаються «хустки полотняні», «хустка, чорним шовком шита», «хусток дві рябих турецьких». В Україну привозили хустки з Туреччини, Франції, Америки і росії.



– Які існують різновиди українських хусток? Славнозвісна тернова хустка – що це і чому так називається?
– Славнозвісна тернова хустка, яку всі називають «українською» – ну бо її буцімто вимочували в кісточках терену (чи які там ще легенди?) нічого спільного з Україною не має. У 1781 році відомий французький підприємець Луї Терно очолив невеликий бізнес своєї родини з виробництва вовняних тканин у Седані та став провідним виробником вовни у Франції. З цієї тканини він виготовляв хустки, на яких штампами набивали різнокольорові квіткові узори і продавали по країнах Європи. А з 1870-х років в Україні з’являються російські павлопосадські хустки, які теж не мають дотичності до України, – розповідає Юлія Васюк.
– То які ж вони, українські хустки? Чи їх у нас не робили?
– Робили. Самі жінки у себе вдома для ноші і на продаж. Вони однотонні, темних кольорів – чорні, темно-коричневі, темно-зелені, темно-бордові з тороками (часто з шовковими), можуть бути мінімалістично вишиті гладдю на одному кутику кольоровими нитками або в тон хустині (чорним на чорному, коричневим на коричневому).



– Розкажіть про хустки у вашій родині. Маєте власну чи родинну колекцію хусток?
– У своїй колекції маю понад двісті різних хусток, в тому числі й кінця XIX ст., але найдорожча для мене – моєї прабабусі Федори, яка перейшла їй від її мами Гафії. Теж іноді її одягаю «про свято», як казала бабуся.
– Нині відзначається День української хустки. Здається, хустка знову стає модною? Яка ваша думка про різні заходи, присвячені їй?
– Загалом, з XIX століття, хустка стала частиною жіночого строю і тісно переплелася з традицією, обрядами і віруваннями. Дехто намагається наділяти хустку певними сакральними, часто навіть магічними властивостями чи перебільшувати її значення в житті і побуті українок, дехто навпаки – знецінює і відкидає факт її поширення і побутування.
Сьогодні хустина стала об’єктом неабиякої уваги – організовуються численні виставки, флешмоби, свята. Протягом десятків років хустка була бажаним придбанням чи подарунком, зумівши з плином часу адаптуватися до сучасної моди і стати стильним аксесуаром у ХХІ ст.



Але дуже важливо знати походження того чи іншого елементу одягу, розрізняти традицію і сучасні інтерпретації, як, приміром, українську традиційну сорочку і сучасну вишиту блузу-вишиванку, українську хустину домашнього виробництва і російський павлопосадський платок. Аби щось справді дороге і важливе не перетворити на недолуге і дешеве.
Спілкувався Юрій СЕГЕДАФото надані Юлією ВАСЮК