Тренер ДЮСШ – вже головний у вищій лізі
Василь Палюра викладав фізкультуру в Очиткові, Скалі, рідній Медівці, що в Оратівському районі. А оскільки годин мав тут небагато, керівник місцевого СВК «Маяк» Петро Сплодитель запропонував йому ще й очолити пожежно-сторожову службу місцевого агроформування. А потім із столиці Василю Володимировичу надійшла пропозиція попрацювати у підрозділі служби безпеки Федерації футболу України.
Цікаво там було, і зарплата належна, але це та робота, з якої на пенсію не виходять: її потрібно змінювати ще замолоду. Сам же він як спортсмен найбільше любив волейбол. А ще, будучи патріотом рідної Медівки, виношував сміливий план: створити в ній відому волейбольну команду. І це в селі, де діти десятиліттями ходили до семирічки-восьмирічки!
Першим у нього повірив світлої пам’яті очільник фізкультурників і спортсменів району Сергій Святецький. Так у невеличкій Медівці з’явилося відділення ДЮСШ. Що стосується чоловічої волейбольної команди, то її Палюра створив ще раніше. А ось тепер взявся за хлоп’ячу і дівчачу. Позаяк від нього вимагали належні спортивні результати пошвидше, то й зосередився переважно на дівчачому волейболі, де конкуренція була дещо меншою.
Незабаром про Медівку заговорили не лише в районі й області, а й за їх межами. Бо вигравала вона не лише в команд невеликих міст, а й Вінниці, Хмельницького, Житомира. Понад десятиліття домінував у нашій області цей колектив з невеликого села, де широкого вибору виконавиць не могло бути апріорі. Свій здебільшого невисокий зріст дівчатка змушені були компенсувати вищою майстерністю, ретельнішим виконанням тренерських настанов. Таким чином йому фактично з нуля вдалося сформувати три-чотири успішні команди, і «зміна поколінь» у них проходила безболісно.
Із згадуваного Житомира вже давно приглядались до роботи В. Палюри. А з Вінниці пропозиції щодо тренування тутешніх команд йому надходили якісь кволі й нерішучі. І коли з сусідньої області запропонували стати асистентом відомого в Україні тренера харків’янина Анатолія Казьмірчука, який очолив команду Суперліги житомирське «Полісся», наш земляк погодився. Крім того, він став фактично творцем і головним тренером команди першої ліги «Полісся – ліцей-інтернат» та студентської команди тутешнього педагогічного університету.
Перший же повний сезон під керівництвом Василя Володимировича виявився успішним для обох цих команд: виграли і студентську лігу, і першу лігу чемпіонату України, опинившись у вищій. Як виступають житомиряни там? Ідуть на другому місці. А перше утримує вінницький «Білозгар – медуніверситет», очолюваний легендою вінницького волейболу Юлією Якушевою. Попереднього сезону цьому колективу не вдалося втриматися у Суперлізі, але нині він близький до того, аби одразу ж упевнено повернутися туди. Як розповів Василь Володимирович, у них з пані Юлією справжня спортивна дружба і дух належного суперництва. Чим не привід зробити тему професійного волейболу постійною на шпальтах і сайті газети «Вінниччина»?
Микола КАВУН
