Тірамісу нашвидкуруч
Гості вже на порозі? А ви досі не знаєте, що ж їм подати на стіл? Вихід є! Саме для такого «несподіваного візиту» родичів або друзів моя бабуся використовує смачний і, головне, легкий рецепт ніжного тірамісу.
Хто вигадав цей різновид десертної страви? «Тірамісу» – тістечко, що з італійської перекладається так: «піднеси мене догори». Існує декілька версій, які приписують винайдення десерту тим або іншим дворянам П’ємонту (Півночі Італії). Одна з них стверджує, нібито тосканський великий герцог Козімо III де Медічі (1642-1723), знаний схильністю до переїдання і «пишними формами», якось приїхав у сільську тосканську місцевість. Випробовуючи підлеглих і звичайних селян, тоді ще спадкоємець герцогського трону, звелів «негайно» подати до столу «щось незвичайно смачне!» Фантазія герцогського оточення народила ідею нового десерту, котрий поєднував вершковий сир, модні тоді каву та какао. Інші версії приписують створення рецептури «тірамісу» власникам придорожніх таверн. Деякі кондитери, до речі, вважають, нібито жодних «версій» бути не може – рецепт вигадали зовсім нещодавно, він не має ніякої історії. Ймовірно, історія герцога Козімо ІІІ – комерційний хід італійської харчової промисловості. Але ж, погодьтеся, хід дав свої плоди!
Відкриваю сімейну кулінарну книжку.
Тактика і стратегія такі. Спершу беремо 200 г сиру (бажано нежирного). Збиваємо продукт зі сметаною (400 г). В отриману масу додаємо 100 г цукру (можна додати більше цукру, якщо вам потрібен саме «солодкий» десерт; герцог Козімо ІІІ, з огляду на його портрет, додав би і втричі більше). Для «щастя» ваших смакових рецепторів пом’якшіть страву ванільним цукром. Простота рецептури полягає в тому, що будь-які інгредієнти відміряються «за власним бажанням». Регулюйте солодощі персональним смаком і побажаннями оточуючих. Після посипання десерту ванільним цукром крем для нашого тірамісу готовий!
Рухаємося далі. Попереду головне завдання – основа десерту. Назагал рецепт смаколика вкрай простий унаслідок застосування вже готових продуктів. Так, нам знадобиться печиво з аристократичною назвою «Савоярді» («дамські пальчики» – північноіталійське печиво, виготовлене з бісквітного тіста). Звісно, «Савоярді» запросто можна приготувати самому, але, якщо в домівці вже розмістилися гості, тоді краще вдовольнитися магазинним варіантом. Слава Богу, останнім часом цей продукт усе частіше почав з’являтися на торговельних прилавках.
Збігайте до магазину, запасіться «Савоярді» (торговельних марок існує безліч, рекламувати не буду жодну – оберіть самостійно). До речі, перед походом у маркет не забудьте приготувати дві порції улюбленої заварної кави. Нехай настоїться як слід!
Повернулися з пакунком печива? Приступаємо до фінальної стадії «легкого» рецепту. Беремо форму, в якій будемо заготовляти десерт (можна взяти склянки) і мастимо внутрішню сторону незначним шаром сирно-сметанного крему. Тим часом «Савоярді» змочуємо з двох боків у настояній заварній каві, вкладаємо печиво до форми.
Коли нижній шар печива викладено, продовжуємо «нашаровувати» – крем-печиво-крем тощо. Якщо вважатимете кількість шарів достатньою, посипте верхівку шоколадом або будь-якою іншою солодкою «приправою». Ось і все! «Тірамісу» з герцогського столу готовий. Десерт можна модифікувати будь-яким чином. Скажімо, поміж шарами «крем-печиво-крем» не завадить помістити ягоди, фруктове начиння. Гірше точно не буде.
Завжди рада поділитися швидким і, головне, солодким рецептом!
Смачного!
Карина ВОЛОШИНА
