«Українську розуміють скрізь»
Що мене вражає за кордоном в людях різної національності?
Наприклад, гуляю вранці з собакою. Познайомились із турецькою родиною. Знають російську. Я – виключно українською, бо моя турецька поки що дуже ламана). І… Ох, людоньки, як це? Вони мене розуміють! Ще раз: турки, які знають російську, розуміють українську!
Далі: стоматолог дочки з Азербайджану. Спілкується російською. Я – українською. І… Знову: людоньки, як це так? Вона мене прекрасно розуміє!
Далі: на пляжі відпочивали жінка з турецьким чоловіком. Спілкуються англійською. Жінка почула нашу українську. Каже: «Добрий дзень! Єстеш українцем?» (тобто: «Ви українка?» ). Виявилось, що вона полячка чи полька (не знаю, як правильно).
Втретє, людоньки, та що ж це таке діється? Я прекрасно розуміла її польську, а вона мою українську.
А бельгійка, взагалі, почувши нашу українську мову, підійшла до мене і каже: «Are you Ukrainian? І’m sure. І can’t be wrong». Хоча сама вона спілкується лише німецькою і англійською.
І це так приємно, що нашу мову розрізняють, ідентифікують, і, почувши українську, люди щиро тобі посміхаються.
Тому не потрібно виправдань «расєйськагаварящім українцям» про «гаварю па рускі патаму шта украінській нє панімают» – це все самообман!
Ольга ШЕВЧУК