УСПІХ КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ ОТГ – ЦЕ СПІЛЬНІ ЗУСИЛЛЯ ВЛАДИ І ГРОМАДИ
Катерина Романенко: «У роботі допомагає підтримка людей та віра у сильну громаду…»
Краснопільську ОТГ, що в Гайсинському районі, по праву вважають першопрохідцем процесу децентралізації й передачі повноважень та ресурсів на базовий рівень. Бути першим завжди важко, тим паче, жінці. Всього зазнала вона на цьому шляху – радості від перших успіхів, болю та розпачу, але попри усі труднощі вистояла і виявилась переможницею. Допомогли суто жіночі терпимість, розсудливість та віра. Очолювана нею громада об’єднувалася двічі. Перший раз у жовтні 2017 року, і торік восени, тоді відповідно до перспективного плану Кабміну до Краснопільської ОТГ приєдналися також села Гранів, Михайлівка і Грузьке.
Наша довідка.
Катерина Миколаївна Романенко родом із села Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району, навчалась у Вінницькому національному сільськогосподарському університеті за спеціальністю агроном. У різний час працювала спеціалістом із захисту рослин, землевпорядником Нараївської сільської ради, обиралась секретарем цієї ради. З квітня 2009 року виконувала обов’язки сільського голови. У листопаді 2010 року обрана Нараївським сільським головою. В 2017 році – голова Краснопільської об’єднаної громади. Переобрана на цю посаду у жовтні 2020 року.
– Першого разу до складу Краснопільської ТГ увійшло 5 сільських рад, а це 10 населених пунктів з понад 4 тисячами жителів, – пригадує недалеке минуле Катерина Миколаївна. – Проблем у кожного з сіл, які об’єдналися, було чимало, але вирішити їх допомогла державна підтримка з Фонду регіонального розвитку. І, звісно, ми одразу взялися за власний бюджет, адже у спадок нам дісталося багато проблем, бідна матеріальна база. З іншого боку, треба було гуртувати людей, змінювати стереотипи, виводити з того переляку, яким запресували їх свідомість – мовляв, все позакривають і знищать.
Пригадую, як зайшла вперше у ФАПи сіл Теплицького району, які до нас приєдналися, і побачила, що тамтешня влада вивезла звідти все: меблі, обладнання, медикаменти, навіть термометри… Чи Митків, де ФАП був простою сільською хатою, а вулиці – взагалі без освітлення. Чи «центральне» село Краснопілка, де була величезна проблема з водопостачанням, практично відсутня дорога до кладовища… Чи Нараївка, де сполучна дорога з сусіднім Грановом була просто «вбита». Ми почали працювати та поставили в пріоритет розв’язання найскладніших проблем. З їх поступовим вирішенням з’явилася і віра серед людей, – продовжує пані Катерина.
Спершу усі зусилля спрямовувались на формування бюджету. Разом із тим у команди було розуміння, що рівноцінною складовою фінансової бази розвитку громади мають бути і залучені кошти. Тому тут активно брали участь у грантових проєктах, освоїли сотні тисяч гривень. Що важливо, тут знайшли порозуміння з місцевим бізнесом, з агровиробниками, фермерами щодо підвищення відсоткової ставки їх орендної плати за землі комунальної власності, давши їм гарантії пролонгації договорів оренди на наступні роки.
– Більше того, фермери, котрі розуміють свою соціальну відповідальність перед громадами, часто самі пропонують свою допомогу, ініціюють ті чи інші справи. Як приклад, В. Довженко облаштував у Миткові автобусну зупинку, а у Кивачівці профінансував будівництво огорожі місцевого кладовища, – пригадує співрозмовниця. – Фермери з Нараївки В. Ткаченко, О. Мельник, М. Лисий, В. Яценко та В. Дидинський, ПрАТ «Зернопродукт МХП» долучились до ремонту дороги Нараївка – Гранів. М. Пастушенко з Кивачівки закупив ігрове обладнання для дитсадка. В. Захарчук профінансував ремонт та облаштування харчоблоку в Тополівському дитсадку. М. Сидорчук долучається коштами до реалізації проєктів у Краснопілці.
За словами сільського голови, їхнім надійним партнером був і залишається ПрАТ «Зернопродукт МХП», у співпраці з яким в громаді реалізовано конкретних справ уже на мільйони гривень. Найбільше їхнє спільне дітище – це сучасний, на заздрість іншим, дійсно «прозорий офіс» з надання адміністративних послуг і такий же прозорий адмінцентр із сільською радою Краснопільської ТГ. Кілька років тому це підприємство ініціювало прокладання швидкісного Інтернету в села громади, завдяки чому тут оперативно змогли підключитися до всеукраїнського проєкту «Соціальна громада».
– Сьогодні в кожному селі працює адміністратор, котрий займається підготовкою і видачею тих самих довідок, за якими люди начебто мали кудись їхати після об’єднання. Вони готують навіть довідки так званого вторинного рівня – для отримання соціальних допомог, субсидій, пільг тощо, – каже Катерина Романенко.
Сьогодні у складі Краснопільської громади є вже 8 сільських рад і 13 населених пунктів, загальною чисельністю населення близько 8 тисяч жителів. На балансі ради 7 дитячих садочків, стільки ж клубних закладів, 6 ФАПів, 2 АЗПСМ, та 7 шкіл. Бюджет громади на цей рік – 46 млн грн. Серед пріоритетних напрямків на першому місці – медицина та дороги. Мережа їх досить розгалужена, тому відразу щось зробити у цьому плані практично неможливо, не вистачає коштів.
– Ця робота має бути поступовою, але системною з року у рік. Що ми, власне, і робимо, – каже керівниця громади. – Багато що вдалося зробити впродовж попередніх років, але роботи ще вистачає, тому на все про все потрібен час. Сьогодні ОТГ не настільки сильні фінансово, щоб самотужки будувати дороги. Без державної підтримки тут не обійтись – без відповідних державних програм та субвенцій. Дійсно, багато з того, що наші колеги в інших громадах лише планують, у нас вже давно зроблено, тому ми рухаємося далі, можна сказати, на крок попереду. Маємо гарні напрацювання, про що свідчать численні семінари на базі нашої громади. У нас є чому повчитись і що перейняти.
– Останні місцеві вибори були досить складними, і насамперед у морально-психологічному плані. Вся увага області фактично була прикута до Краснопілки. Чи вдалося за цей час заспокоїти та об’єднати людей?
– Стабілізувати ситуацію і настрої можна тільки спільною роботою і відповідними результатами, що їх мають відчути усі члени нашої громади. У нас немає своїх і чужих, нині ми одна родина. По Грузькому взагалі ніяких непорозумінь із часу виборів не було. Це село увійшло до Митківського старостату. По Михайлівці ситуація також стабільна. Вони увійшли до нас з малим бюджетом, але ми залишили всі бюджетні установи, тож всі працюють, як і раніше. Найбільш складною була ситуація по Гранову. Місцевих жителів там настільки залякали, що вони після приєднання до Краснопілки чекали на якийсь «армагеддон» – закриття установ і таке інше. Але цього не сталося. Вся інфраструктура працює, ніяких оптимізацій не передбачається, відбуваються планові заходи з культурно-масової роботи. Проте, на жаль, тут періодично все ще виникають певні непорозуміння, викликані цілеспрямованим з боку колишніх опонентів нагнітанням ситуації. Звідки це йде і чому, відомо. Є певні особи, котрі у такий спосіб час від часу хочуть нагадати про себе, щоб їх пам’ятали. Але треба розуміти, що реваншу не буде, бо Краснопільська ОТГ й надалі залишатиметься у нинішньому складі із діючим сьогодні адміністративним центром. Таким є рішення Кабміну. Все – крапка. Настав час шукати й знаходити компроміс, час взаєморозуміння й конструктиву, а не розпалювання ворожнечі і руйнування. Треба сказати, що більшість жителів Гранова починає це розуміти, як і те, що тільки завдяки злагоді та взаєморозумінню можна спільно, крок за кроком будувати краще майбутнє. Для себе, дітей та онуків. Тому тільки час розставить усе на свої місця.
– Чи передбачено у бюджеті якісь інвестиції у розвиток саме цих населених пунктів, і чи можна вважати бюджет цього року бюджетом розвитку?
– Справа у тім, що життєдіяльність у наших громадах цілком і повністю базується на сільськогосподарському виробництві, звідси й усі фінансові надходження, жодного потужного промислового підприємства на нашій території немає. Тому насамперед мусимо виходити з того, що маємо і розраховувати на власні сили. Сподіватися державних субвенцій на розвиток інфраструктури, як це було на початковому етапі децентралізації, теж не доводиться. Особливо для таких малих громад. Скажімо, Михайлівка приєдналася з бюджетом у 3,8 млн грн, хоча для забезпечення функціонування місцевих установ їм потрібно десь 6,5 млн. Тобто, решта коштів у 2,7 млн має додатися із загального бюджету територіальної громади, щоб бодай покрити там захищені статті. Разом з тим на сесії ради визначено пріоритетні напрямки розвитку громад, і в першу чергу це дороги. Ця робота буде продовжуватись на умовах співфінансування з обласною службою доріг. Вже закладено три напрямки, це – центральна дорога у Михайлівці, де вже проведено частину ремонту, заплановано ремонт частини дороги у Гранові. Також виготовлено проєктно-кошторисні документи на поточний ремонт та благоустрій амбулаторії в Гранові та заміну вікон на сучасні у спортивній залі місцевої школи, Кошти на ці два проєкти вже є, ми виграли відповідні конкурси, призовий фонд яких складає: 500 тис. грн на амбулаторію і 50 тис. на вікна. Також плануємо виготовити в цьому році проєктно-кошторисну документацію на ремонт дитячого садочка, оскільки він у незадовільному стані, і на благоустрій центрального парку. Тож жителі Гранова в майбутньому матимуть гарне місце для сімейного відпочинку. По Грузькому плануємо зробити підсипку дороги у напрямку на Митків, а це майже 2 км, адже місцевим жителям доводиться об’їжджати аж через Теплик. Ця робота буде проводитися спільно з місцевими підприємствами. По Михайлівці є проблема з відновленням освітлення, будемо працювати над її вирішенням.
За словами Катерини Романенко, дохідна частина бюджету формується за рахунок надходжень за оренду земель та ПДФО працівників та орендодавців. А основним бюджетоутворюючим підприємством є МХП «Зернопродукт», який забезпечує майже 55 відсотків надходжень до бюджету, оскільки орендує близько 9 тис. га землі. Разом з тим, тут працює 40 фермерських господарств та товариств і стільки ж підприємців.
– Тому саме в землі бачимо основні резерви податкових надходжень, – вважає очільниця громади. – На цей рік маємо 4 програми по земельному аудиту, що дозволить виявити вузькі місця і, сподіваємось, збільшити суму надходжень. Досить великі сподівання покладаємо на подальше залучення грантових коштів. Як уже говорилось, маємо в цьому чималий досвід і напрацювання. Починаючи з 2017 року, постійно беремо участь не тільки в обласних конкурсах проєктів розвитку громад з різних напрямків, але й працюємо з різноманітними благодійними фондами і навіть з міжнародними організаціями. Завдяки цьому додатково до бюджету зуміли залучити понад 20 млн грн. Вже цьогоріч виграли грант по Кивачівці: «Територія дозвілля «Вільний простір» – переобладнання Кивачівської сільської бібліотеки Краснопільської територіальної громади». Декілька проєктів від благодійного фонду МХП «Зернопродукт» – це «Спортзал – територія спорту та здорового способу життя», «Надійний дах і міцні стіни – запорука успіху сільської медицини та здоров’я громади» та реконструкція будівлі під «Безпековий центр» у Краснопілці, де працюватимуть поліцейські нашої громади і пожежне відділення. В цьому році за грант облаштуємо мурал на будівлі в адміністративному центрі «Street art of my village.
– Сьогодні після доріг великою проблемою для багатьох сіл є забезпечення питною водою…
– Частково є така проблема і в нас. Централізоване водопостачання є у Гранові, Михайлівці, Миткові, Кивачівці, Нараївці та Краснопілці, у малих селах водогонів немає. Але навіть там, де вода «з крана», проблем теж вистачає. Водогони «рвуться», бо старі, як і решта обладнання. Плануємо переходити на більш сучасні технології, автоматичні насосні станції та частотні, коли рівень води контролюється автоматично, а вода подається споживачам безпосередньо зі свердловини. Водонапірні башти Рожновського – це вже минуле століття. Зрозуміло, що зробити це в моменті не вдасться, на це потрібен час і кошти, тому працюємо в цьому напрямку поступово. Хочу сказати, що багато що залежить і від споживачів – є випадки, коли воду беруть, навіть городи поливають, а платити забувають. Тиск у системі падає, тож води на крайніх точках вже немає. Зрозуміло, що це створює певну соціальну напругу. Тому зараз у нас працює контролер, разом із працівниками старостатів розпочали роботу з переукладання договорів з населенням, пломбування лічильників, аудиту користувачів. Намагаємося навести лад у цій царині з контролю за споживанням. Що вдієш, у наш час за все потрібно платити.
Словом, життя не зупинилось, як цим лякали людей опоненти у власних інтересах, навпаки – у Краснопільській об’єднаній територіальній громаді воно щоразу наповнюється більш новим і якісним змістом. Люди вже стомилися від непорозумінь, чвар та з’ясування стосунків. Вони хочуть жити спокійно і мирно, разом працювати на кінцевий результат і розвиватися, що зробить їхнє життя більш заможним і комфортним.
Розмовляв Юрій ЧОРНИЙ
