У «Вінницясадвинпром» новий очільник
Голова корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Іванович Семенюк днями склав свої управлінські повноваження та за сімейними обставинами відійшов від справ. На зборах рада директорів прийняла його заяву без ентузіазму, але змирилася, бо керівник у своєму рішенні був непохитним. Новим генеральним директором об’єднання обрали заступника Анатолія Івановича – Сергія Бойчука.
– Я прийшов у «Вінницясадвинпром» з радгоспу у селі Рахни Лісові (тоді Шаргородського району), де з низів піднявся аж до директора установи. До обласного центру перевівся в 1990 році й одразу став першим заступником генерального директора об’єднання. А за 9 років очолив організацію і керував нею протягом 24 років. У мене завжди було головне завдання: зберегти корпорацію. Я не гнався за грошима чи нагородами, найголовніше – розвивати галузь. Садівництво – це не просто посіяв і зібрав, це особлива і цікава робота цілий рік. Через повномасштабну війну реалізації продукції як такої не було, але ці труднощі почалися ще з 2014. До того ми активно працювали з росією, Білоруссю, Казахстаном, Кримом, Донбасом, нині ж цих точок реалізації немає, тож фінансово нам доводиться важкувато. Загалом асоціація спеціалізується на фруктових деревах, кущах, полуниці тощо. До складу нашого об’єднання нині входить понад 40 господарств в області, які займаються садівництвом. Вони є засновниками нашої корпорації, офіційно сплачують членські внески, а отже, й утримують її. За останні роки ми значно оптимізували штат офіційних працівників: з 46 залишилося не більше 6 осіб, але й цього цілком вистачає.
– Нині наша корпорація перебуває на самоутриманні. Колись держава допомагала нам тим, що ввела 1 % (а потім 1,5%) збір на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства. Кошти з продажу підакцизних товарів перераховували на розвиток згаданих галузей. І ми дійсно відчували цю підтримку (після довгої паперової тяганини можна було претендувати на часткове відшкодування коштів за витрачені на роботу матеріали для садівництва). За той період державної підтримки ми спромоглися повністю оновити старі високі сади на нові низькорослі. Це дало можливість легше збирати урожай та обробляти дерева від шкідників.
– Галузь садівництва вважалася пріоритетною, навіть елітною, завжди. Для подальшого її розвитку звісно потрібна реалізація вирощеної продукції, однак через війну нині це проблемне питання. Але ми все одно садимо молоді сади й сподіваємося на покращення ситуації, – висловився Анатолій Іванович. – Засмучують й ціни на гуртовий збут фруктів. Вони, порівняно з цінами на ринку та вартістю кінцевої продукції (в соках, пюре), просто смішні. Невигідно стало й виготовлення плодово-ягідних вин, у зв’язку зі здорожчанням супутніх компонентів цей процес став надто дорогим і нерентабельним. Тож ми змушені були «законсервувати» виробничі цехи, і я невпевнений, чи нам вдасться відродити цю підгалузь в майбутньому.
– За період мого господарювання вдалося повністю оновити наші сади високоефективними сортами. Вже тривалий час наша корпорація обіймає перше місце по галузі і є беззаперечним лідером в Україні. Я йду з посади, але не йду з об’єднання. Мене залишили радником генерального директора, тож на перших порах підставлятиму плече своєму правонаступнику. Я сам запропонував кандидатуру свого колишнього заступника Сергія Бойчука і впевнений, що з роботою він справиться, – наголосив Анатолій Семенюк.
– У садівничій галузі я людина не нова. В асоціації працюю з 1991 року і понад 10 років був заступником у Анатолія Івановича. Я знав про його наміри залишити посаду керівника, тож для мене це не було сюрпризом. Щодо планів на майбутнє, то вони включають: налагодження ринків збуту для реалізації продукції та ті проблеми, що потребують корекції на державному рівні, як-от зміни податкових ставок (ПДВ). Щоб не втрачала прибутку ні держава, ні наша галузь загалом. Потребують термінового вирішення на державному рівні й земельні питання. Зауважу, що наша асоціація дуже мобільна і компактна, тож з обсягами роботи ми справляємося. А от для глибшої діагностики залучаємо профільних спеціалістів та різні консалтингові компанії. У майбутнє дивимося з оптимізмом, не менш важливу роль у цьому відіграють й інтелектуальні кадри нашої галузі, які дбають про її розвиток та захист інтересів. Ми – асоціація професійних садівників, а не аматорів, тож і завдання ставимо собі амбітні. Першочергово – зробити, аби садівнича галузь стала високоприбутковою та динамічно розвивалася, а це завдання не з простих. Для цього потрібні знання, інвестиції і багато праці, – підсумував розмову новий голова корпорації.
Розмовляла Вікторія МЕЛЬНИК
Фото надано Анатолієм Семенюком
