У Росії заарештували колишнього монаха Тульчинської єпархії УПЦ (МП)

На Вінниччині дехто пам’ятає Дмитра Курмоярова (отця Іоанна), який, будучи ієромонахом, не відмежувався від мирської суєти, а активно відстоював свої погляди, зокрема у соцмережах. Так, у 2018 р. проти нього було порушено адміністративну справу за публічну демонстрацію георгіївської стрічки, яка в Україні визнана одним із символів тоталітаризму. А війну на Донбасі він називав громадянською, тобто між українцями… Покарання передбачало штраф, справу закрили, а отець Іоанн вирішив репатріюватися до країни, в якій він народився, тобто до Росії.

Там отримав громадянство і посаду доцента в Новосибірській духовній семінарії. Як доктор богослов’я виступав на конференціях, публікував статті, а свою громадянську активність спрямував у більш конструктивне русло. Влітку 2020 р. після критики внутрішнього оздоблення головного храму Збройних сил РФ митрополит заборонив йому церковне служіння. У грудні минулого року наш колишній земляк подав заяву до Слідчого комітету з проханням притягнути міністра оборони Сергія Шойгу до відповідальності, оскільки фрески із зображенням червоноармійців і комуністичних символів у згаданому храмі ображають почуття віруючих. У Міноборони РФ відповіли, що ці зображення не є образливими, а «відображають уже існуючу релігійну традицію».

До речі, згодом о. Іоанн проголосив свою належність уже не до РПЦ, а до РПЦЗ(А) – частини Російської православної церкви за кордоном, тобто «емігрантської» церкви, яка не побажала приєднуватися до РПЦ і тому розглядається патріархом Кирилом (і Кремлем) як розкольницька.

Очевидно, Д. Курмояров, тривалий час проживши в Україні й маючи тут рідних, добре знає ситуацію щодо «фашистів» і «визволителів». Лютневу російську збройну агресію проти України він категорично засудив. У травні написав на своїй фейсбук-сторінці: «Сьогодні на День Перемоги виявив, що у мене в друзях багато Z-патріотів. У зв’язку з цим повідомляю: за привітання ветеранів з Днем Перемоги в Україні на мене заводила справу СБУ. Тобто День Перемоги, це справді свято, яке наш народ відзначає зі сльозами на очах. Але прошу видалитися з друзів тих, хто підтримує нинішню агресію проти України і по-блюзнірськи називає цей злочин проти людяності боротьбою з фашизмом» (цитуємо в перекладі з російської).

А 7 червня Іоанн (Дмитро Курмояров) був затриманий у Санкт-Петербурзі. Його адвокат Л. Крикун повідомив, що вранці наступного дня підписав угоду про надання йому юридичної допомоги, після чого підзахисного почали ховати від адвоката у кращих традиціях тоталітаризму. Слідчий «чемно повідомив», що він цілий день зайнятий, і запропонував прибути на 16-у годину, а до суду клопотання про взяття обвинуваченого під варту надійде, мовляв, лише наступного дня, 9 червня. О 15-й годині той же слідчий сказав, що «пересунув початок слідчих дій» на 19-у годину. Адвокат о 18.45 прибув до відділку, але за пів години до цього суд уже обрав (без участі адвоката) запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці, після чого монаха повезли в СІЗО. А ще слідчий сказав, що, незважаючи на «всі зусилля», Курмояров свою провину визнавати не хоче. Більше того, слідчий попросив адвоката «попрацювати» з підзахисним, щоб той зізнався, і пообіцяв додати це до справи як «обставини, що пом’якшують покарання».

«Маючи інформацію про «методи» отримання співробітниками Слідчого комітету зізнань і побоюючись не лише за здоров’я, а й за життя отця Іоанна, я одразу ж записався на побачення до нього в СІЗО, але найближче вільне місце було лише на 10 червня», – пише адвокат і розповідає, як його почали «футболити» від одного СІЗО до іншого, відповідаючи на питання про місце перебування підзахисного щось на зразок «щойно повезли, їдьте туди», «до нас такого не привозили, їдьте назад» тощо. «Мені запропонували звернутися в ІТТ ГУ МВС, оскільки ув’язнених із синцями та неправильними документами у СІЗО-6 не приймають, конвой змушений везти їх назад до ІТТ», – зазначив адвокат. А в СІЗО-1 (відома тюрма «Хрести») так прямим текстом і сказали: «Побитих ми не приймаємо, поки все не пройде»…

Адвокат заявив про фактичне зникнення підзахисного і припустив, що такі дії силовиків «можуть свідчити про застосування до нього недозволених методів розслідування та спроби приховати сліди цього злочину». Звісно, слова адвоката опублікували тільки деякі опозиційні російські інтернет-ЗМІ (переважно в соцмережах), доступ до яких для громадян Росії блокується.

Один із правозахисників висловив надію, що побоювання про побиття ієромонаха безпідставні, «тим більше у православній країні», ще й зацитував стародавні церковні правила «Русский номоканон», згідно з якими той, хто «докорить священику», має бути відлучений від церкви на рік, хто «даст ему заушение (тобто в вухо) либо древом ударит, да запретится три лета, аще и священник простит ему согрешения». Можна подумати, ці правила мають якесь значення для російської влади.

Кажуть, однією з причин арешту Д. Курмоярова стало відео, в якому він пояснював, що загиблі в Україні російські солдати не можуть потрапити до раю, бо в Біблії сказано, що «блаженні миротворці, які успадкують Царство небесне», а от розполювачі війни та агресори потрапляють до пекла…

Ось ще одна цитата з його дискусії з російськими «православними», які підтримують війну і Путіна:

«Чого ви так стурбовані владою в Україні? Нехай українці самі розбираються зі своєю владою. Чи ви вважаєте правильним втручатися у справи будь-якої держави, де нам влада не сподобалася? Які ще країни ми будемо бомбити, знищуючи міста і мирне населення за цією ознакою? Фінляндію, Польщу, Прибалтику… і т. д.? У політиці рідко зустрічаються нормальні люди, психічно здорові, але сьогодні найбільш хворі на голову політики живуть у Росії. Саме вони ввели війська у незалежну державу, стирають з лиця землі цілі міста, вбивають мирних жителів (вигадуючи при цьому казочку про те, що це українці самі себе обстрілюють…), та ще й погрожують усьому світові голодом та ядерним ударом. Саме вони обвалили економіку Росії, позбавивши росіян майбутнього, відкинувши Росію на сто років назад у розвитку. Спочатку треба з цими психами розібратися… Я прожив в Україні 35 років, а останні 4 роки живу в Росії. На жаль, порівняння не на користь останньої. Ви маєте досвід життя в Україні? Чи вам хочеться назад у СРСР? Ви взагалі християнка?».

Звісно, можна зловтішатися і казати: «Хотів «русского міра» – отримав, насолоджуйся тепер». Але ж іноді людина здатна схаменутися й допомогти іншим усвідомити правду. Певно, з тих же міркувань українська влада надає громадянство України російському журналісту Невзорову, який у 90-х роках схвалював війну РФ проти Чечні, а тепер «прозрів» і активно критикує війну проти України.

Зауважимо, що запроваджена в Росії нова кримінальна стаття за «поширення неправди» про «спецоперацію в Україні» та за «дискредитацію» армії РФ передбачає до 10 років ув’язнення.

Юрій СЕГЕДА