«У товаристві Кобця Василя»
Таку назву мав літературний вечір, присвячений вшануванню пам’яті знаного вінницького письменника, журналіста і громадського діяча Василя Дмитровича Кобця, що відбувся у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці.
Під цією ж назвою, взятою з вірша Василя Кобця, відбувалась і прижиттєва презентація 12-томного видання його творів у 2018 році. А 17 грудня 2020-го письменник відійшов у вічність.
Народився Василь Кобець 4 листопада 1943 р. в селі Слободище Іллінецького району. Трудовий шлях починав завклубом у Старому Дашеві та Леухах, закінчив Львівський національний університет. Був журналістом місцевої газети в Самборі, «Трудової слави» в Іллінцях, також нашої газеті (тоді «Вінницької правди»). Працював (не лише творчо, а й фізично) в Заполяр’ї, на Ямалі, на БАМі, у Греції…
Василь Кобець – автор п’яти десятків поетичних, прозових і публіцистичних книг, лауреат літературних премій ім. Михайла Коцюбинського, Миколи Трублаїні, Михайла Стельмаха, Володимира Забаштанського, Міжнародної премії ім. Василя Стуса, Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка та премії ім. Івана Богуна за громадську діяльність. Удостоєний державних та церковних нагород, також почесної відзнаки «За заслуги перед Вінниччиною». Очолював обласний осередок Конгресу української інтелігенції, керував обласною письменницькою організацією. А ще багато років опікувався роботою Кабінету молодого автора при місцевій організації Національної спілки письменників, заснував Товариство ім. Василя Стуса, влаштовував літературні семінари для творчої молоді на базі музею М. Коцюбинського. Тобто, був наставником і привів у літературу величезну кількість нових авторів.
Активність, невтомна праця та незламна рішучість – такі риси, за словами багатьох промовців, були притаманні Василеві Кобцю. І, звісно, талант у поєданні з патріотизмом.
«Дякуємо, що прийшли сьогодні розвіяти нашу тугу і пригадати щось із приємних життєвих моментів, які батько дарував кожному з нас. Його життя було подібне до полум’я», – сказав син письменника Павло Кобець. Його брат Тарас зазначив, що батько і сьогодні був би у вирі подій, та прочитав його відомий вірш «Шевченко для усіх століть», у якому є такі рядки:
Хай кожен з нас подумає собі:
«А що ж бо я зробив для України?
Чи я горю, страждаю в боротьбі,
Чи повзаю по-рабськи на колінах?»…
Справді народним письменником назвав Василя Кобця голова обласної письменницької організації Вадим Вітковський.
«Його вірші люди у селах без примусу вчили і цитували напам’ять у автобусах, магазинах, на базарах… Коли я повідомив йому про один такий випадок у моєму рідному селі Борівці, то він спершу не повірив, але потім я влаштував йому зустріч із цією 80-літньою його поетичною волонтеркою, ми запросили цю унікальну бабусю на зустріч у музеї Коцюбинського, вона читала десятки поезій Кобця і Стуса, а Василь і його родина раділи», – пригадав Вадим Вітковський.
Друг і колега по перу Михайло Каменюк відзначив, що Василь Кобець був не лише поетом-трибуном, а й тонким ліриком. А ще порівняв його з «іллінецьким метеоритом», адже Кобець так само стрімко увірвався в літературу зі свого села Слободище і залишив у ній помітний слід навіки.
Модератором заходу була Ніна Артапух, провідний бібліотекар відділу маркетингу, реклами та соціокультурної діяльності ВОУНБ.
Теплі слова про Василя Дмитровича мовили поетеса Жанна Дмитренко, науковці й педагоги Василь Петрук, Степан Дровозюк, Ірина Зелененька, Олександра Кучинська. Лунали вірші незабутнього поета і пісні на його слова. Поезію Василя Кобця читали актор Андрій Побережний, студенти Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу та Вінницького технічного фахового коледжу. Співали Тетяна Скомаровська та Вероніка Остапчук, приємно вразив присутніх виступ онучки письменника Соломії Кобець, яка виконала вірш дідуся, акомпануючи собі на електрогітарі.
Йшлося також про вшанування пам’яті цього видатного письменника і патріота. На честь Василя Кобця назвуть вулиці у Слободищі, Іллінцях та Вінниці, буде засновано премію його імені для неординарних талантів. А над пам’ятником Василеві Кобцю вже працює скульптор Володимир Оврах. Також невдовзі у серії «Моя Вінниччина» буде видано книгу про рідне село Слободище, над якою працював Василь Кобець.
Родина Кобців подарувала обласній бібліотеці 12-томник Василя Дмитровича та пообіцяла, що такі зустрічі «У товаристві Кобця Василя» стануть традиційними.
Юрій СЕГЕДА
