Фестиваль, якого чекали два роки
На минулих вихідних у Якушинцях нарешті «відгримів» ХІІ Міжнародний фестиваль звичаєвої культури «Живий вогонь». З обіду та до пізнього вечора люду на фестивальній галявині більшало щогодини. Одні активно розважалися, інші ласували наїдками та скуповували сувенірний крам – і всі, без винятку, шукали холодочку, аби прихиститися від нестерпно палючого сонця. Розважальну місію заходу взяли на себе танцювальні та вокальні колективи з Вінниччини, а крім того, свою культурну спадщину мали можливість продемонструвати представники національних меншин, які проживають в Україні.
В рамках фестивалю також відбувся воркшоп, темою якого став культурний туризм. Захід провели ще 24 липня в Якушинецькій сільській раді для сільських, селищних голів, старост та представників територіальних громад Вінниччини. На воркшопі навчали громади використовувати власний культурний, мистецький, історичний ресурс для розвитку своїх населених пунктів та перетворення їх на туристичний магніт. Зокрема тренер театру Козацького Бою «Запорозький Спас» Ваcиль Прокопенко розповів про спас – як офіційний вид спорту та можливість відкрити в громаді осередки школи, залучити дітей та молодь до національно-патріотичного виховання та створити унікальний театр, який здатний приваблювати туристів та глядачів як явище. А підприємець Андрій Федик, який заснував рух «Z міста V село», продемонстрував приклад села Велика Кісниця Ямпільського району, яке розвиває в себе одразу декілька привабливих для туристів напрямків: велотуризм, агротуризм, ревіталізація старих будинків, овочевий та молочний кооперативи тощо.
«Живий вогонь» у Якушинцях об’єднав близько 400 учасників сцени, які представляли різні етнічні групи та національні меншини. Керівник танцювальної школи-студії «3Z» Іван Козак, провівши всього одну репетицію перед офіційним відкриттям фесту, зумів організувати синхронне виконання рухів усіма учасниками, завдяки цим зусиллям глядачам за короткий час вдалося організувати та показати грандіозне танцювальне шоу.
На локаціях «Живого вогню» також представили дванадцять краєзнавчих, художніх, образотворчих та історичних музеїв Вінниччини. Презентовані зони присвятили нематеріальній культурній спадщині, де за невелику плату пригощали усіх бажаючих тиманівською кашею, картоплею по-уланівськи, м’ясними наїдками та національними напоями.
Крім того, для розваги глядачів проводили танцювальні флешмоби, відтворювали обряди подолян і, звичайно ж, не оминули козацькі розваги та висікання «живого вогню». Феєричним завершенням фестивалю стали виступи вокальних гуртів, які порадували публіку запальними співами, танцями та подарували море незабутніх вражень, яких вистачить аж до наступного фестивального року.
Вікторія МЕЛЬНИК
Фото автора
