Чарівна гра підкорює серця
Петра Клапатюка музика вабила ще з дитинства. Першим музичним інструментом, яким захопився хлопець, був баян. Кілька уроків гри на ньому отримав в учителя музики сільської школи Григорія Васильовича Шульца, а потім займався сам. Коли виповнилося дванадцять років, став учасником духового оркестру в рідній Баланівці, що на Бершадщині. Грав на тубі, а це доволі складний інструмент для виконавців.
Потяг до музичного мистецтва привів Петра Клапатюка в Тульчинське культурно-освітнє училище. Саме там доля звела його з викладачем закладу Володимиром Зарембою, який грав на саксофоні. Юнакові дуже сподобався цей музичний інструмент, він придбав його і сам освоїв гру на ньому.
Після здобуття освіти працював художнім керівником будинку культури у своєму селі, а потім у сусідній Бирлівці. Запам’ятався той період виступами учасників художньої самодіяльності у селах, школах, трудових колективах.
Згодом місцем роботи Петра Васильовича став районний будинок культури, де він і досі керує вокально-інструментальними колективами. Згадує, як під його фонограми на початку 2000-их років розпочинав свою діяльність нині відомий, уславлений зразковий дитячий ансамбль естрадного танцю «Мрія» Бершадського районного будинку культури.
Через деякий час Петро Клапатюк організував інструментальний гурт, який більше тяжів до джазової музики, мав свій стиль. Його вирізняли поліритмія, темброва своєрідність, колективна імпровізація, і це подобалося людям, особливо молоді. Гурт неодноразово виступав на районній сцені, брав участь в обмінному концерті у сусідньому Тростянці і завжди радував глядачів чудовою музикою. На жаль, через брак інструментів колектив із часом розпався.
Петро Васильович грає на багатьох музичних інструментах: на тубі, баритоні, тенорі, саксофоні, кларнеті, а також на баяні та піаніно. Однак найбільше він поріднився із саксофоном – надзвичайно емоційним музичним інструментом, який торкає струни душ. Це, мабуть, найпопулярніший із духових інструментів.
Нині саксофон став незамінним у джазових колективах та естрадних оркестрах, використовується й у класичній музиці. Тембр цього музичного інструмента і його виразні можливості привертають увагу поціновувачів якісної музики. Найбільш поширеним серед різновидів саксофонів є альт-саксофон, саме на ньому і грає Петро Клапатюк. А ще він хоче придбати тенор-саксофон і кларнет.
На саксофоні навчитися грати не дуже складно, вважає Петро Васильович, адже існує Інтернет. Правда дітям, на його думку, краще починати із сопілки, в якої схожа аплікатура. Для гри на саксофоні важлива постановка дихання, треба мати й розвивати слух, почуття ритму і музичної пам’яті. Музикант мріє створити дитячий естрадно-духовий колектив, навчати дітей, передавати їм свій досвід. Але поки що бракує інструментів.
Петру Клапатюку подобаються усі стилі і напрями: від класики і блюзу – до поп-музики та інших музичних жанрів. Залюбки виконує джазові стандарти, світові хіти, популярні сучасні композиції. У його репертуарі – понад сто різножанрових творів. Петро Васильович музику сам не пише, але робить аранжування на народні та джазові мотиви, любить імпровізувати.
Петро Клапатюк добре відомий у музичних колах, знаний серед земляків. Він тісно співпрацює з місцевими народними аматорськими колективами «Козачка» і «Троїсті музики», духовим гуртом «Будьмо!», ансамблем «Фортуна+», бере активну участь у концертах, дарує музику поціновувачам при відзначенні урочистих, пам’ятних і святкових подій.
Особливо запам’ятався бершадцям і гостям міста його сольний виступ восени у міському парку в рамках проєкту «Вечір вуличної музики». Дві години Петро Васильович дарував кожному слухачеві солодкі емоції насолоди гарною музикою. Його гра зачаровує, він уміє демонструвати дивовижні властивості саксофону, збурювати почуття у спектрі від світлого смутку й до ритмічних веселощів, підкорювати серця людей.
Що цікаво: сини Петра Клапатюка теж люблять музику – Олександр грає на клавішних інструментах, Володимир – на барабанах, Іван – на піаніно. А брат Петра Володимир грає на бас-гітарі, племінники Максим і Євген опанували відповідно скрипку і піаніно. Словом, у родині Клапатюків – ансамбль музикантів.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ
На знімку: ансамбль музикантів родини Клапатюків
Бершадська міська територіальна громада
