Чия церква?

Нещодавно на інтернет-ресурсі spzh.news опублікували інформацію про те, що чиновник з Вінниччини особисто бере участь у захопленні храму УПЦ в селі Уланів. Мова йде про голову Уланівської об’єднаної територіальної громади Олександра Гоцуляка. Далі в повідомленні читаємо про те, що нібито пан голова примусово «приганяв» бюджетників на збори релігійної громади з приводу її переходу до ПЦУ. Щоб забезпечити явку вчителів, йдеться далі на сайті, та інших представників бюджетної сфери, пан Гоцуляк дав команду скоротити уроки та завершити навчальний процес у школі на годину раніше встановленого часу. Як повідомляють у Вінницькій єпархії УПЦ, самі парафіяни храму в Уланові на чолі зі священником-настоятелем вже проводили збори релігійної громади і нікуди переходити не збираються.

Цитуємо далі за текстом: «Подібне масове зібрання, яке організував голова Уланівської ОТГ, заборонене під час воєнного стану. Про це місцева релігійна громада подала відповідну заяву у правоохоронні органи. Все це беззаконня і розпалювання ворожнечі відбувається під час війни». Особливий цинізм даної ситуації, вважають у Вінницькій єпархії, полягає у залученні головою працівників державних органів для масових зборів релігійного характеру.

Тож чи було рейдерське захоплення храму в Уланівській територіальній громаді та хто має право проводити церковні богослужіння в архітектурній пам’ятці України, у даному конфлікті спробувала розібратися «Вінниччина», взявши коментар у голови згаданої громади Олександра Гоцуляка.

– Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну зумовив й певні незворотні процеси в церковному розрізі. Саме тоді деякі священники вирішили перейти на службу в ПЦУ. Один із них, отець Ярослав з Уланова, теж перейшов  до ПЦУ, але довго в її складі не пробув і знову, з невідомих нам причин, повернувся до церкви, підзвітної московському патріархату. Він мав авторитет та підтримку в нашій громаді, але після згаданих митарств підтримка його персони нашим населенням різко впала. Тоді ж жителі села зібрали підписи для переходу нашого храму в лоно ПЦУ, але торік наснаги закінчити почате їм не стало. Після подій із Лаврою наші жителі повторно зібрали підписи в громаді для передачі місцевого храму до ПЦУ. Після отримання цих списків я, як голова громади, мусив відреагувати на звернення людей. Тож у певний день ми призначили збори, які й успішно провели. Майже одноголосно, за винятком двох голосів, люди знову проголосували за перехід храму під юрисдикцію Православної церкви України, – розповів своє бачення ситуації Олександр Гоцуляк.

– Жодного рейдерського захоплення храму не було – це наклеп. Участі в зборах я не брав, мається на увазі не голосував, оскільки не є членом релігійної громади Уланова – проживаю в іншому місці. Отже, зібралася релігійна громада, проголосувала, а потім делегували мені повноваження про звернення до обласної військової державної адміністрації для передачі нашого храму до ПЦУ. Того ж дня я направив відповідний лист до адміністрації, – веде далі пан Гоцуляк. – Жодних вказівок «бюджетникам» приходити на збори я не видавав. Крім того, хіба вони не мешканці села і не мають право вирішувати його долю і відкрито висловлювати свою думку? Збори були призначені на першу годину дня, тобто в більшості людей в цей час була обідня перерва. Прийти й висловити свою думку з того чи іншого приводу – легітимне право наших мешканців громади, і вони ним скористалися.

–  Якщо ми матимемо рішення військової державної адміністрації стосовно нашого храму на користь більшості, то відповідно будемо вирішувати спор на основі букви закону та нормативно-правових актів. На даний момент церква не належить жодній з парафій релігійних громад. Церковні служби у храмі поки що правляться священником УПЦ й лише тому, що я не хотів ще більше розпалювати конфлікт у громаді, – зазначив голова. – Після згаданих мною зборів люди пішли до храму, але на них вже там чекали невідомі нам особи, які навіть у нас не проживають й не більше десятка затятих місцевих вірян. Саме вони й завадили нашим людям пройти до храму…

– На час врегулювання конфлікту, а саме отримання установчих документів, я запропонував священнику припинити богослужіння в храмі, аби тим самим не створювати протистояння та навіть конфліктів між місцевими мешканцями. Однак мою пропозицію проігнорували, – зазначив голова ОТГ. – Щодо «вагомої» підтримки церкви УПЦ в Уланові, то хотів би зазначити, що ніяких зборів у храмі вони не проводили, натомість на свято Вербної неділі збирали у прихожан підписи для нібито підтримки отця Ярослава, а насправді на загал видали інформацію, що це підтримка Вінницької єпархії УПЦ в громаді. Наразі чекаємо офіційну відповідь від компетентних органів, які здатні в правовому полі вирішити наш конфлікт.

P.S. Газета «Вінниччина» й надалі відслідковуватиме події, пов’язані з конфліктом в Уланові, та повідомлятиме своїх читачів про розгортання даного протистояння.

Спілкувалася Вікторія Мельник