Чи був в Україні геноцид?!

Останні роки в Україні були стабільно складними, пов’язаними з війною на Сході країни та агресивною політикою росії. Ці події призвели до неодноразових обвинувачень останньої в геноциді проти українського народу. Однак Організація Об’єднаних Націй (ООН), яка нещодавно підбила підсумки своєї роботи на звільнених від окупантів територіях, не підтвердила явних фактів геноциду однієї держави проти іншої.

Чи був в Україні геноцид? Переконана, що так, і неодноразово, але наразі вельмишановна комісія ООН не знайшла доказів такого в Україні, втім, все ще продовжує вивчати «деякі аспекти» справи.

Голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе під час пресконференції у Женеві повідомив, що до цих «аспектів» належать висловлювання російських медіа. Представниця цієї ж комісії Ясмінка Джумхур повідомила, що деякі дії росії приводять до висновку, що, «можливо», стався злочин проти людяності. Зокрема, вона згадала у цьому контексті систематичні атаки по енергетичній інфраструктурі України.

– Коли ми говоримо про тортури, то також визнаємо, що виділені на це ресурси, місця й організація підштовхують нас до висновку, що, можливо, стався злочин проти людства, – висловила припущення Ясмінка Джумхур.

Українська ж влада впевнено заявляє, що росія чинила й досі чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні, а РФ зухвало відкидає звинувачення у скоєнні своїх воєнних злочинів. При цьому в ООН заявили, що країна-нападник скоїла «широкий спектр» воєнних злочинів, у тому числі йдеться про навмисні вбивства, систематичні тортури, а також депортацію українських дітей до РФ.

Як випливає із розслідування, російська армія вчиняла злочини «непропорційно та невибірково». А атаки на інфраструктуру, через які сотні тисяч українців залишилися без опалення та електрики у зимовий період, назвали «потенційними злочинами проти людяності». Відомі навіть факти катувань українців на окупованих територіях струмом за допомогою військового телефона. Дані висновки представники комісії зробили на основі понад 500 інтерв’ю, супутникових знімків місць утримання під вартою та масових поховань.

Якщо вдатися до буремної правдивої історії України, то черговий геноцид українцям влаштували у 1932-33 роках. За деякими оцінками, в результаті Голодомору тоді загинуло понад 3 мільйони людей. Голод в Україні спричинили політико-економічні рішення радянської влади, а його наслідки стали справжньою трагедією для нашого народу. Не полишали Україну й інші форми насильства, зокрема, репресії проти політичних опонентів, етнічні переслідуваня, терор проти цивільного населення під час Другої світової війни та по її закінченні, а також знищення українського національно-визвольного руху і, безумовно, обдарованої інтелігенції, яка завжди була, наче «кістка в горлі», для радянської верхівки. Всі ці події цілком можна визнати як геноцид українців згідно з Всесвітньою декларацією про права людини та Римським статутом Міжнародного кримінального суду, що тривав не одне століття. Однак позиціювання цих дій як геноциду залежить від правових процедур, політичної волі держав та міжнародної спільноти.

Отже, розберімося, що ж таке геноцид? За словником, геноцид означає масове знищення людей на підставі їх раси, етнічності, національності, релігії або політичного переконання. Такий акт спрямований на фізичне знищення групи, яка вважається певною спільнотою – «іншою» і непотрібною.

Чому ж росію звинувачують у геноциді? З початку конфлікту на Сході України країна-агресорка активно підтримувала сепаратистів, надаючи їм зброю та інші ресурси, необхідні для ведення довготривалої війни. Окрім того, були зафіксовані випадки незаконного утримання українських громадян на території росії, тортури та знищення політв’язнів. Все це свідчить про дії країни-загарбника, спрямовані на знищення українського народу.

Чому ж ООН не підтверджує геноцид в Україні? ООН визнає геноцид лише у випадках, коли є чіткий намір знищити певну групу населення (якими ж сліпими треба бути, аби цього не розпізнати). Вони не побачили прямих доказів (уявляєте!!!), які б підтверджували, що росія має намір знищити український народ. Відповідно до стандартів ООН, дії країни-нападниці можуть бути визнані злочинами проти людства, але не геноцидом.

Хоча ООН не підтверджує геноцид українського народу злочинною російською владою, це не означає, що допомога та захист українцям не потрібні. Спільна діяльність міжнародного співтовариства та українських організацій може допомогти вирішити конфлікт та запобігти масовому порушенню прав людини.

Вікторія МЕЛЬНИК