Чи варто вирощувати червоні огірки

У кожного свій рівень потягу до екзотики. Я її теж люблю колекціонувати, за нагоди з ближніми ділюся.

Що стосується тладіанти (більше відомої в народі під назвою «червоний огірок»), то близько двох десятиліть тому вона мені дісталася випадково дорогою до родичів в іншу область. Тому тих парочку неїстівних «картоплинок», якими розмножується, посадив у їхньому старому саду. Вона там добре прижилася і розрослася. А ось врожаєм не дуже радувала: поодинокі червоні огірочки виглядали дуже скромно на тлі густих ліан, від яких аж вгиналося гілля поважних яблунь.

• Що це за дурниці ти привіз? – дивувався звиклий скептично дивитися на всякі дивовижі дідусь. – А в себе таке садив?
• Тільки у вас, – я чесно зізнався.
• Треба було зразу в себе випробувати… Підсунув якісь в’єтнамські джунглі.

Звісно, якби їх розрідити, підживити, вони могли б порадувати кращим урожаєм. Але за городніми та іншими клопотами на тладіанту вже ніколи не залишалось часу. Виходить, перед тим, як запустити її в обійстя, треба добре подумати. І справді: що ж воно за штука?

Це багаторічна дводомна бульбоносна ліана з родини гарбузових, поширена у Приморському краї і в Китаї, а в здичавілому вигляді – майже по всій  Європі, включно з Україною. Належить до родини гарбузових. Молоді зелені огірочки використовують для маринування як звичайні, а вже червоні стиглі плоди є дуже солодкими, шкірка ворсиста, як у ківі, і неїстівна, тому споживають лише м’якоть.

Важливо, що тладіанта належить до лікарських рослин. Її плоди допомагають при проблемах із шлунково-кишковим трактом, посилюють імунітет. Якщо хворий жовчний міхур, помічні відвари бульб і насінин. Квіти використовують при гострих респіраторних вірусних інфекціях. Настоянки насіння показані при головних болях і стрибках артеріального тиску.

Ще одна користь тладіанти – годиться для вертикального озеленення тирас, альтанок і балконів у декоративному садівництві. Отже, зважуймо все.

Микола КАВУН