Щоб морква зійшла і вродила
За сприятливих умов це досить урожайна культура, але трапляється, що вона погано сходить або не сходить взагалі. Які ж причини?
Неякісне насіння або неправильна методика його пророщування.
Не рекомендується використовувати насіння, зібране в попередньому році. Воно має зберігатися хоча б рік. Оптимальним для висівання є насіння моркви, яке пролежало 3-5 років.
Його оболонка є досить міцною, і звичайна вода не завжди здатна довести її до стадії необхідного розмочування, щоб паросток міг пробитися. Тому бажано зробити нетривале замочування (хвилин 20) у спиртовмісній питній рідині, можна в горілці, з міцністю від 35 до 45°. Після вимочування насіння потрібно промити, щоб видалити ефірні олії, які пригнічують ріст.
Використання недостатньої кількості насіння. Як і у всіх зонтичних (парасолькових, селерових), визрівання насіння у моркви відбувається нерівномірно, тобто деякі насінини можуть бути незрілими. Варто висівати досить велику кількість насіння з перспективою подальшого проріджування. До речі, проривання є важливим заходом, без якого коренеплоди будуть деформованими чи дрібними. Відстань між рослинами моркви має становити не менше 5 см.
Завелика глибина загортання насіння. Навіть у випадку проростання паростки можуть не пробитися до світла через надмірну щільність ґрунту. На пухких ґрунтах висівати моркву треба згідно з інструкцією на упаковці насіння (приблизно на глибину 1,5 см), а на глинистих цей показник необхідно зменшити до 0,5 см.
Нестача вологи. Якщо погода суха, то поливати моркву треба рясно і під час висівання, і згодом через кожних один-два дні. За похмурої погоди частоту поливань можна скоротити вдвічі.
Дотримання цих рекомендацій дозволить домогтися оптимального проростання моркви й отримати тільки багатий і якісний урожай.
Можна сіяти під зиму. Чимало городників практикують цей спосіб. Ми зможемо випробувати його аж наприкінці року. Сіяти «озиму» моркву варто тоді, коли настануть стійкі холоди й середньодобова температура триматиметься в межах від 0 до +2°С. Якщо ж посіяти зарано, то насіння проросте ще восени, і рослинки не перезимують. Натомість проклюнутись вони мають навесні, коли настане оптимальне поєднання температури і вологості.
Треба мати на увазі, що морква любить пухкий, родючий і добре дренований ґрунт. У важку землю потрібно додати трохи піску та торфу. Оптимальний рівень кислотності – pH 6-7. За необхідності роблять розкислення доломітовим борошном, знезараження грядок марганцівкою.
Грядку під моркву треба готувати заздалегідь. У глибоко перекопаному ґрунті зробіть борозенки, ущільніть їх і чекайте заморозків. Можна попередньо підживити ділянку перегноєм, суперфосфатом та калійним добривом, але не надмірно. Окремо підготуйте суху землю для присипання борозен, якщо сіятимете у промерзлий ґрунт. Навіть якщо випав сніг, розчистіть приготовлені рівчачки, посійте сухе насіння, закрийте сухою землею і замульчуйте. А рано навесні можна встановити на грядці дуги та натягнути на них поліетилен чи нетканий матеріал – це прискорить появу паростків.
