Як і чому пошта переходить на колеса?
Про запровадження пересувних поштових відділень розмовляємо з керівником Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» Володимиром Шаловінським.
– Пересувні відділення в «Укрпошті» існували з 2005 року, але в іншому форматі, – розповідає Володимир Петрович. – На Вінниччині перші пересувні запровадили з 2014 року, 85 відділень на область, але у них був тільки начальник і водій, а в деяких селах були листоноші. Привозили їм відправлення, і листоноші там обслуговували по кілька сіл. Були незручності, але на той час така інновація себе виправдовувала.
Сьогодні ми запроваджуємо нові пересувні відділення. Чому? Як відомо, «Укрпошта» є підприємством у формі акціонерного товариства. Так, 100% його акцій належать державі, але ж будь-яке підприємство має приносити прибуток власнику. В нашому випадку – державі. Також в Україні історично склалося, що «Укрпошта» виконує соціальну функцію. У нашій області 1484 села, на ці всі села було лише 485 відділень, включно з 85-ма пересувними. Але ж в інших селах люди теж потребують доступних послуг, щоб їм не доводилось їхати на пошту в сусіднє село. Десь пересувні відділення додатково проїжджали, були оператори, були точки присутності – загалом 707 пунктів станом на липень 2021 р. В інших селах, де відділень не було, обслуговували листоноші, приходячи з інших населених пунктів. Але була проблема: листоноша може принести пенсію, субсидію, надати якісь банківські послуги, проте посилки в інше село не принесе, також за рекомендованим листом людині треба було йти кілька кілометрів…
Для підвищення доступності послуг «Укрпошта» у 2016 р. почала переформатування пересувних відділень. Піонером тут була Чернігівська область, там запровадили схему, більш наближену до сучасної: пересувне відділення, є начальник відділення, є листоноша і водій-супроводжувач зі зброєю і бронежилетом, є машина, вони заїжджають в кожен населений пункт, де менше 1200 осіб населення. Саме такі населені пункти підлягають забезпеченню пересувними відділеннями. Але пересувне може працювати, якщо є проїзна дорога. Бо в нашій області близько 60 сіл, до яких дороги непроїзні, а до деяких можна добратися тільки на човні. У цих селах будуть обслуговувати листоноші з найближчих населених пунктів, жителі там не залишаться без послуг, адже всі громадяни повинні мати однакові права та можливості.
Добре, якщо керівництво села може виділити «Укрпошті» на кілька годин двічі чи тричі на тиждень (залежно від кількості населення) приміщення, де можна обслуговувати клієнтів у дні роботи пересувного відділення. У великих селах ми орендуємо приміщення, платимо за компослуги, там начальник відділення здійснює обслуговування людей, а листоноша в цей час доставляє відправлення. Якщо нема такого приміщення, обслуговуємо з автомобіля. Тобто, нічого для населення не змінюється в тих населених пунктах, де були відділення. Тільки тепер листоноша буде приїжджати.
– Дехто каже, що людям потібно буде приходити до автомобіля «Укрпошти».
– Не обв’язково приходити. Хіба що вони захочуть придбати якісь товари, які листоноша не буде носити. Але пенсія, субсидія, газета, рахунки і надалі будуть доставлятися додому. Як громадяни сплачували за компослуги листоношам, так і далі можуть сплачувати. Буває, люди перестраховуються, бо це нове, й одразу йдуть до точки присутності, займають чергу. Іноді навіть приходять із сусідніх сіл, до яких машина має приїхати після цього села. Ми пояснюємо, що нікого не забудемо, всі отримають послуги.
– Але, якщо відверто, не всім подабається, що «стаціонарні» поштові відділення замінюються пересувними.
– Так, багато деструктивних розмов, зокрема й від нашого персоналу. Зараз є велика кількість листонош, які працюють на 0,1 чи 0,2 ставки, раз на тиждень по 4 години, проходячи з одного села до іншого, і «Укрпошта» їм платить 500 грн в місяць, а податків за них, включно з внеском до Пенсійного фонду, платить близько 3 тис. грн. Підприємству це вигідно? «Зате людина працює у нас, люди їй довіряють», – каже дехто з голів громад. А ви готові платити такі кошти? Звідки їх взяти? Так, треба підвищувати зарплати листоношам, бо ціни на все зростають. Але за який рахунок підвищувати, якщо кількість пенсіонерів, які у нас обслуговуються, зменшується, також люди виїжджають із сіл до досягнення пенсійного віку. Газети і журнали менше передплачують, листів менше надсилають, посилок менше, особливо в селах… Також треба їм доставити кошти в села, бо банки не ставлять там банкомати, адже їх обслуговування, охорона – це дуже дорого. І ще питання, скільки коштів там знімуть люди, щоб це окупился, до того ж із пенсії банк не отримає відсоток за зняття готівки… А відділення треба ремонтувати? Так, вони старі, валяться. Ми готові, але гроші де взяти? «Укрпошта» не має дотацій від держави, ми можемо розраховувати тільки на ті кошти, які заробимо самі. А пересувні відділення допомагають відійти від необхідності щось ремонтувати.
– Але чи несуть такі відділення переваги для населення?
– Пересувне відділення, зокрема, дає можливість пришвидшити фінансові операції. Приклад: село, 700 людей, є відділення, ми обслуговували його так, як пересувне – працювало двічі на тиждень. У вівторок приїхала машина, листоноша отримав кошти, поніс пенсії, приймає комунальні платежі. Їх передадуть на Вінницю тільки через два дні – в четвер знову приїде машина, листоноша здасть квитанції, що люди оплатили, машина повернеться аж в п’ятницю зранку, і я отримаю ці листочки в офісі. Субота, неділя – вихідні, бо у нас тільки сортувальні центри працюють цілодобово. Отже, інформацію про платежі оброблять у вівторок, а це вже тиждень пройде. За цей час прийдуть до тієї бабусі чи дідуся комунальники і скажуть: «Ви не заплатили, ми вам відключимо» – «Та ж заплатили!» – «А де?».
Пересувне відділення так само приїде у вівторок і обслужить. У планах на цей рік усі такі відділення автоматизувати, щоб платіж зразу надходив до системи. Але оскільки багато відділень на тимчасово окупованих територіях були зруйновані, машини спалені або вивезені, то «Укрпошта» першочергово спрямовує фінанси на їх відновлення, а вже потім на автоматизацію. Але автоматизацію та ремонти відділень робимо навіть у цей складний час. Так, будемо ремонтувати відділення в Бершаді, в Немирові. У населених пунктах, де більше 1500 осіб населення і де є персонал, автоматизуємо відділення і ставимо комп’ютерні системи. Поставили уже в 19 відділеннях, зараз люди навчаються. Клієнту буде зручніше: прийшов, сплатив, отримав чек, маєш можливість подивитися, чи є заборгованість – не тільки на папірцях, а в системі.
– І навіть нові відділення відкриваєте?
– Днями відкрили ще 3 точки базування – Шаргород, Могилів-Подільський, Бар – які обслуговують села південної частини області. З Шаргорода будемо обслуговувати більше сотні сіл, що перейшли на пересувні відділення. Фактично жодного відділення не закривали, а переформатували, перевівши в пересувне. У найближчих планах відкриття ще шести точок – Тульчин, Крижопіль, Бершадь, Гайсин, Іллінці, Погребище. Сподіваємося, що вистачить коштів для ремонтів і зможемо запустити їх у цьому році. Відкриваємо і відділення у великих населених пунктах. Приблизно за тиждень друге відділення відкриємо в Гайсині. Це велике місто, одне відділення там не справляється. Будемо і в Вінниці відкривати додаткове відділення біля Муніципального ринку, щоб були поблизу послуги, які потрібні людям.
Готуючись до відкриття пересувних, вивчаємо ситуацію і розглядаємо варіанти. Наприклад, є три села, які межують одне з одним – Широка Гребля в Самгородоцькій громаді і два суміжних. Там цукрозавод, агрофірма, де ми орендуємо приміщення для відділення. В усіх цих трьох селах планувались пересувні відділення. Але ми поспілкувалися з громадою, з депутатами, вони погодилися допомогти «Укрпошті» трохи пристосувати те приміщення, там є відеонагляд, допоможуть з персоналом. І домовились, що робимо там автоматизоване відділення для трьох сіл, у яких разом більше 1500 осіб населення. У двох із них були маленькі відділення, які працювали двічі на тиждень, а в третє село ходив листоноша. Тепер буде одне відділення: начальник, 2 листоноші, буде працювати 5 днів на тиждень.
До речі, плануємо, що всі автоматизовані відділення по Україні до кінця року будуть працювати по 5 днів на тиждень. Можливо, не по 8 чи 9 годин, а по 5-6. Працівник виконає функції начальника, прийме людей, приїде машина, він обробить пошту, а після цього буде працювати листоношею. Так ми збільшимо заробітну плату цієї людини, вона буде працювати 8 годин. Більша зарплата – це ж добре. З іншого боку, дуже важко знайти в селі людину, котра погодиться працювати по 8 годин 5 днів на тиждень, та ще й вивчити комп’ютерну грамоту. У кожного є якесь господарство, агропідприємства платять більше, або в кінці року людина отримає за пай…
Кожне пересувне відділення повинно працювати 8 годин на день, це з дорогою. Але за день воно може проїхати не більше 50 км в одну сторону, бо в кожному селі треба витратити годину чи пів години, десь проходити хати, десь проїжджати. Розраховуємо, іноді робимо помилки, виправляємо. У Козятині, Хмільнику працівники пересувних відділень мали змогу ще до офіційного впровадження 15 днів їздити по селах, дивилися – де є проїздні дороги, де треба більше простояти, де доведеться більше пройтись, бо не в кожну вулицю можна заїхати.
– А яка ситуація щодо надання «Укрпоштою» банківських послуг?
– Банки навіть у малих містах скорочують свою присутність. І ми, хоча це не наше першочергове завдання, йдемо назустріч людям у селах – приїздимо з терміналом і даємо можливість отримати кошти з карток. Це дозволяє в селах мати більш відкритий і якісний доступ до банківських та фінансових послуг. Тобто, навіть ще не створивши свій банк, «Укрпошта» надає можливість користуватися банківськими послугами. Скажімо, є багато є переселенців у селах, вони зареєструвалися, далі їм треба отримати допомогу – або їхати у велике місто, або через «Укрпошту».
Під час війни, на початку березня, ми започаткували дві точки з новими пересувними відділеннями в Козятині та Хмільнику, які охопили багато сіл у північній частині області. Держава тоді поставила завдання якнайшвидше виплатити людям пенсії, бо була незрозуміла ситуація. І ми впоралися з цим за півтора тижні замість трьох. Пересувні відділення працювали на повну. Боялися обстрілів, але їздили, розвозили кошти. У нас плідна співпраця з Пенсійним фондом, обслуговуємо 172 тисячі пенсіонерів області, і лише 2 заявки невчасно обробили – у зв’язку з переїздами громадян. Багато людей виїхали, але це не означає, що наступного місяця вони не отримають пенсії.
Також пересувні відділення взяли на себе функцію магазину, при тому що ціни на продукти тримаємо досить низькі. І обсяги продажів збільшилися, і обсяги платежів зростають. Уже в квітні, подивившись, як вони почали працювати, ми тільки в одному селі почули нарікання, і то через те, що наші колишні співробітники влаштовували розмови: «Я раніше до вас приходила, ми розмовляли, а тепер нема часу»… Навіть голови громад і старости іноді кажуть: «Приїде ваша листоноша, вона людей не знає, а тієї жінки, якій треба занести пенсію, нема вдома. Листоноша постукає і піде. А от місцева листоноша знає, куди та жінка пішла…» – «Вона з паспортом пішла?» – «А нащо?». Бо є правила обслуговування населення. Коли листоноша принесла пенсію, вона повинна перевірити паспорт пенсіонера, записати дані у відомість. Не можна віддати пенсію, наприклад, доньці, чоловіку, дружині, сусідці, якщо нема доручення. А це було не раз, і траплялися зловживання.
А ще, мовляв, листоноші виконують соціальну функцію – розмовляють. Питаю: «Чому ви, староста, один на три села, а листоноша має бути в кожному селі? Платіть у кожному селі зарплату старості» – «Але там маленьке село» – «То староста там не потрібен, а листоноша потрібен? А де нам взяти кошти?».
Ще приклад. Село в Могилів-Подільському районі. Хочуть, щоб поштове відділення мало гарний вигляд. Ми теж хочемо. Там обслуговується близько 80 пенсіонерів, раніше було 300. Дві листоноші, бо село довге. І тепер вони вдвох обслуговують 80 людей. З чого взяти кошти, щоб відремонтувати це відділення? Скільки село передплачує періодичних видань? Скільки листів, посилок відправляють? З чого ж робити ремонти і платити зарплати? Люди мають отримувати якісні послуги, але в це треба вкладати.
– А як у цій ситуації змінюється оплата праці поштовиків?
– Заробітну плату ми підняли. На пересувних вона значно більша. Візьмемо три найновіших точки: здавалось би, закрили відділення, скоротили людей, «Укрпошта» мала б заощадити. Але ні, у нас збільшується фонд оплати праці за цими точками. Тобто збільшуємо можливість отримати більший дохід, якісну роботу – не треба бігати з грошима в сумці по 5 км через ліс. Адже було три випадки в попередні роки, коли зловмисники нападали, забирали кошти. Знайшли, дякуючи поліції, але це безпека, це людське життя. А тут – якісно, безпечно, в теплій новій машині. Зараз отримуємо 125 «Сітроенів», вони підлаштовані під наші потреби – посилили підвіску, зробили всередині три місця, столики, шафки, скриньки… Бо для нас важливо, щоб було комфортно не тільки клієнтам, а й нашим працівникам. Нам не потрібна плинність кадрів, не потрібні непрофесійні кадри, ми хочемо, щоб у нас люди залишалися працювати, щоб молодь до нас ішла.
Спілкувався Юрій СЕГЕДА
