Із кожним саджанцем – свій номер телефона
Усі ми маємо якісь уподобання й захоплення, вистачає їх і в мене. Одне з них – колекціонування плодових дивовиж. Тому коли проїжджаю там, де вирощують і реалізують саджанці, неодмінно зупинюся: а раптом надибаю щось цікавеньке?
Саме з таким наміром натискував на гальма, коли помітив напис «Саджанці» на крайній від Турбова вулиці у Вахнівці. На подвір’ї біля старої хати порався молодий чоловік, який представився В’ячеславом Могірем. Він розповів, що з другом Сергієм займаються тут вирощуванням посадкового матеріалу.
-Але щодо екзотики, то змушений вас розчарувати, – уточнив він. – Вирощуємо й поширюємо зерняткові й кісточкові, для яких саме наш край є найсприятливішим. Займаємося певними експериментами й дослідженнями, а ось «бавитися» з окремими рідкісними екземплярами нам просто ніколи. Бо ніяких підсобників ми не наймаємо, а все робимо самі. І ось чому. Яким би сумлінним не був такий помічник, але десь «согрішити» може. Наприклад, злетіла із щепи «бірочка» – може машинально підняти її й повісити на іншу. Ми ж цього ніколи не зробимо. Навпаки: завжди даємо свої номери телефонів покупцям, аби вони мали можливість висловити нам свої побажання й зауваження. На щастя, останні трапляються дуже рідко, хоча всякі пригоди бувають…
І розповів співбесідник таку кількарічної давності історію. Якось один впливовий немолодий чоловік замовив трохи дерев, але таких, щоб швидко плодоносили. Людям, яких він прислав, і дали деревця на відповідних підщепах, вони їх посадили. А за кілька днів приїхав господар, роздивився на все і зателефонував садівникам. Мовляв, не хотів би сваритися, але що це за патички підсунули, коли з них чогось дочекатися?
Йому спробували пояснити, але оскільки він більше любив говорити, ніж слухати, то повернули гроші. «Браковані» деревця забрала інша людина і посадила. Вже в тому році були окремі плоди, а наступного року – гілля рясніло! Тим часом невдалий партнер насадив якихось «осокорів» і досі чекає з них урожаю. Звичайно, його дерева в результаті можуть виявитись довговічнішими, але ж він замовляв швидкий урожай… На жаль, вистачає людей самовпевнених, які не звикли до когось прислухатись.
-Ви хто за фахом?
-Ні, не агроном і не біолог. Але я професійний комп‘ютерник, що дозволило давно вивчати найкращі надбання в садівництві не лише України і Європи, а й усього світу. Та й, повторюся, досліди ми із Сергієм проводимо. Наприклад, яке деревце краще родить – струнке, як солдатик, чи нахилене. Вивчаємо також вплив на врожайність співвідношення між розмірами гілля і кореневої системи. Активно займаємось й окуліруванням. Вишукуємо по навколишніх селах і поширюємо найкращі давні сорти різних плодових. Звісно, попередньо випробувавши їх у себе. Наприклад, хоча наші зими стають усе теплішими, дуже часто люди запитують про надійні персики, які і були б дуже смачними, і не вимерзали б під час весняних перепадів температур. Нарешті такий знайшли й випробовуємо. Додам, що все це надзвичайно цікаво!
Ми обмінялися не лише телефонами й електронними адресами. В’ячеслава дуже зацікавили як наша сторінка «Земля. Садиба. Господар», так і електронна версія «Вінниччини», він висловився за плідну співпрацю. Тому до чергових зустрічей з ним та його колегою.
Микола КАВУН
Фото автора
