І засяяло знову «Сонечко»
У Сніткові відновив роботу заклад дошкільної освіти
Цієї події, без перебільшення, чекало все село, особливо у тих сім’ях, де є малеча дошкільного віку. З ними вдома мороки завжди не бракує, не кажучи вже про теперішнє загальне психологічне напруження. А якщо в родинах ще підростають немовлята й діти-школярі, то можна лише уявити всю складність життєвих буднів…
У такій непростій ситуації опинилася і Тетяна Лисак. З перших днів війни її чоловік Олександр разом із земляками пішов боронити рідну землю від окупантів. Жінка залишилася з двома дітками. Старшому Тимофію було десять років, середульшій Ніці – п’ять, а Евелінка народилася три місяці тому. Сашка відпустили у короткотермінову відпустку провідати рідних йому людей, і знову він повернувся на фронт… Усі тяготи сімейних клопотів лягли на плечі дружини.
Отож Тетяна дуже зраділа, коли на початку вересня, майже після семимісячної перерви, знову наповнився дитячими голосами їхній дитсадок «Сонечко». Тепер за свою Ніку вона не переживає – дитина буде під надійним доглядом директора-вихователя Наталії Остапчук, помічника вихователя Людмили Савчук та кухаря Віри Ковальчук…
Так доля розпорядилася, що ці три жінки сьогодні працюють у «Сонечку». У кожної з них своя дорога до нього.
Наталія Василівна Остапчук щодня добирається на роботу за 35 кілометрів із села Дружба і жодного разу не спізнилася на ранкову зустріч із своїми новими юними вихованцями. Вона має два десятки років педагогічного стажу, свого часу була директором неповної середньої школи, завідувала дитсадком, а коли запропонували працевлаштування в Сніткові, то не відмовилася…
Багатодітна мама Людмила Миколаївна Савчук раніше вже працювала у «Сонечку» кухарем. Потім залишила роботу за сімейними обставинами – треба було вдома няньчити синочків-двійнят Сашу і Сергія, а донька Тетянка продовжувала відвідувати дитсадок. Місяць тому знову повернулася в «Сонечко». Її чоловік Віктор з першого дня війни на передовій…
А справжнім «довгожителем» «Сонечка» є Віра Федорівна Ковальчук. Вона у ньому з першого дня відкриття в 2005 році. Тоді дитсадок входив до складу навчально-виховного комплексу, і страви для малят готували у шкільній їдальні. Вправна й досвідчена кухарка справлялася з великим об’ємом роботи без нарікань на труднощі, бо це не так просто було нагодувати сотню, а то й більше діток – і в школі, і у дитсадку…
- Зате зараз мені стало набагато легше працювати, – каже Віра Федорівна. – У дитсадку тільки восьмеро хлопчиків і дівчаток, школу закрили, а колись лише у «Сонечку» було тридцять п’ять малят… Шкода, не втримали ми у Сніткові школу, добре, що хоч є дитсадок. Значить село ще не зовсім безнадійне…
Офіційно заклад дошкільної освіти у Сніткові належить до відділу освіти Мурованокуриловецької селищної ради, але постійно знаходиться під надійною опікою дбайливого господаря і щедрого спонсора – голови ФГ «Стріла», депутата селищної ради Віктора Володимировича Гори. Це людина, яка не байдужа до долі села та його майбутнього. Своєю нестримною енергією будівничого він втілив у реальність багато соціальних проєктів, спрямованих на покращення життя земляків.
З часу відкриття у Сніткові дитсадка «Сонечко» «Вінниччина» не раз писала про його працівників та вихованців. Тут і справді є чим гордитися і захоплюватися. Ошатне і просторе приміщення стало чудовою окрасою центральної частини села. У ньому всім затишно, тепло і світло.
Віктор Зеленюк, власкор «Вінниччини».
Мурованокуриловецька громада.
Фото автора.
