І знову чорна звістка…

Дорогі мої односельці! Ще не висохли наші сльози від оплакування за загиблими нашими Героями – захисниками Сашею та Вітею, як прилетіла чорна звістка про смерть Діми Марущака.

Шоковані і приголомшені всі. Чому так жорстоко стається в житті?!

Добрий, ввічливий, скромний, невибагливий, трудолюбивий і невтомний. Відмінний господар, чудовий автомеханік, чоловік, якому піддавалась будь-яка робота.

Діма був люблячим сином, завжди по-особливому піклувався про маму, не залишав поза увагою тещу…

Він був прекрасним чоловіком, опорою та надією дружині Жанні. Понад усе Діма любив єдину донечку Олю, для неї готовий був небо прихилити, тішився і пишався нею. В перші дні цієї проклятої війни Діма вступив до лав територіальної оборони, потім перебував у рядах ЗСУ на сході України. Маючи проблеми зі здоров‘ям, не жалівся, не скиглив, а добросовісно ніс службу, захищаючи наш з вами спокій. Нелегкі умови військових буднів, постійний стрес, переживання про залишених без його опіки найрідніших призвели до ускладнень у стані здоров‘я. Складні операції в госпіталі м. Дніпро, реабілітація у Вінницькому госпіталі, покращення самопочуття на декілька днів. А сьогодні така несподівана звістка про смерть…

У розквіті сил, у час, коли все облаштував для гідного і спокійного життя, разом із Жанною збудували гарний будинок, дали освіту і одружили донечку, ненависна смерть забрала від нас хорошого сусіда, вірного, порядного друга, відмінного сім‘янина, найкращого батька, патріота України, відданого захисника Батьківщини.

Сумуємо всі, серце розривається від болю. Розділяємо біль втрати з родиною. Царство Небесне і вічна пам‘ять Дімі. Нехай Господь прийме його в свої обійми, а рідна земля буде пухом…

Наталя Камінська

Муровані Курилівці.