І ще раз про сало…
Сало – дуже корисний продукт, основне — не їсти його кілограмами!
***
Найкраще свіже, солоне, варене, запечене сало. Найгірше – копчене.
***
Сало запобігає атеросклерозу й онкозахворюванням, очищує печінку і дає чималий енергетичний заряд. Помічне при застої жовчі.
***
Якщо взяти за правило щоранку натще розсмоктувати (не з’їдати, а саме поволі смоктати) маленький шматочок сала (завбільшки як грудочка цукру), то через два місяці жовчний міхур сам упорається з надлишком жовчі.
***
Тим, хто хворіє на поліартрит, остеохондроз, ревматизм, радять щодня між прийомами їжі з’їдати бутерброд із 20 г сала і шматочка чорного хліба. Він допоможе вивести солі з організму.
***
При хронічному бронхіті помічним засобом є внутрішнє свиняче сало («вельон»). Його можна приймати двома способами. Розтопити на малому вогні, злити, розчиняти по 1 ст. ложці жиру у склянці гарячого молока і пити маленькими ковтками. Або на ніч натирати жиром груди.
***
Шматок сала добре з’їсти перед застіллям – воно попередить всмоктуванню алкоголю.
***
Сало багате на жиророзчинні вітаміни А, Е, і Р, в ньому – 40% ненасичених жирних кислот. Такі кислоти, потрапляючи в організм, зв’язують і виводять із нього токсини.
***
У свинячому салі міститься арахідонова кислота, що належить до ненасичених жирів і є однією з незамінних жирних кислот, вона входить до складу клітинних мембран, є частиною ферменту серцевого м’яза, допомагає організму активізувати імунну систему в разі зустрічі з вірусами та бактеріями. Ця кислота є і в яйцях, і в м’ясі, і в рибі, але її там дуже мало!
***
На арахідонову кислоту багате щойно видоєне молоко, проте тут вона нестійка, в міру зберігання кількість цієї кислоти різко знижується, і молоко, що надходить у продаж, містить її небагато. У салі ж кількість арахідонової кислоти не зменшується в разі тривалого зберігання!
