ДОРОГА ДОВЖИНОЮ У ЖИТТЯ
ГАЗЕТІ «ПОДІЛЬСЬКИЙ КРАЙ» – 90 РОКІВ
У неї вже мало залишилось ровесників. На людський вимір, дев’яносто – це життя кількох поколінь, а для друкованого видання – мить історії. Тієї самої історії, яка вкарбувалась у сторінки газети подіями і долями людей Барського краю.
Можна по-різному ставитись до газети з позицій сьогодення, але, як мовиться, що написано пером… Редакційний колектив у всі часи прагнув висвітлювати життя таким, яким воно було насправді.
Кожна епоха вносила свої корективи не лише у зміст та тематику часопису, а й у його назву. За роки існування газета змінювала титульну сторінку на “Нове життя”, “Радянський прапор”, “Нові горизонти”, “Червоний промінь”, а з листопада 1991 року – “Подільський край”. Але фахова суть і завдання місцевих журналістів від того не змінилися – в усі часи вони були і залишаються зі своїми читачами: і в тривожні, і в радісні моменти буття.
Впродовж минулих років редакційний колектив очолювали Рибощук, Рябошапка, Байрон, Черкаський, Олійник, Шинкаренко, Максимчук, а найдовше, цілих 27 років, надійно тримав редакторське кермо всебічно творчий і тактовно-виважений Павло Тимошенко, нині Почесний громадянин міста Бар. Два десятиліття з капітанського містка “районки” не сходив Михайло Корчинський, а кілька місяців тому естафету прийняв Анатолій Тетянчук, який досить вдало продовжує справу своїх попередників і збагачує видання новими цікавими творчими знахідками.
У всі періоди життя у Бару цінували друковане слово. Газета завжди опиралась на численний робсількорівський актив, вона дала путівку у велику журналістику багатьом нині знаним на всю Україну майстрам пера і мікрофона, виступала зачинателем різноманітних масових заходів, творчих конкурсів, була й залишається осередком поінформованості, культури спілкування, фахової довершеності. А головне – нерозривного зв’язку з повсякденним життям району, із своїми шанувальниками.
Нинішній колектив редакції, хоч і нечисленний, але дієвий, творчий, зі своїми здобутками й традиціями, здатний, незважаючи на чимало перепон переважно матеріально-фінансового характеру, здійснювати свою головну функцію – бути на вістрі життя громади, висвітлювати всі його грані, пропагувати краще й боротися з негативом, захищати знедолених. І за кожною публікацією, за кожною друкованою новиною – невидима для стороннього ока складна робота творців газети на «редакційній кухні».
І хто б там що не казав, але жодні сучасні технології не зможуть замінити газету із знайомим тільки працівникам редакції неповторним запахом свіжої друкарської фарби. Хто це пройшов, той не забуде ніколи. А ще, як приємно-щемливо доторкнутися до минулого через пожовклий від часу давній номер газети…
Сьогоднішньому колективу «Подільського краю» випало перегорнути дев’яносту сторінку рідної газети. Мить ювілею скороминуча, а за нею – будні й будні з усіма громадсько-суспільними викликами.
І при нагоді зичу творцям «Подільського краю» міцного здоров’я, родинного тепла, миру, творчої наснаги, фінансового достатку і щедрих врожаїв на журналістській ниві!
Віктор Зеленюк,
власкор «Вінниччини»
На фото колектив газети «Подільський край»