Не стало Ігоря Вовковинського –
найвищого українця в Америці
Сумну новину передала землякам мати Ігоря, Світлана, на своїй сторінці у Facebook.
“Ігор вмер 20 серпня о 22:17 вечора в лікарні від хвороби серця, – написала вона. – Я і його старший брат Олег були з ним до кінця. Його остання вечеря була: шматок «Київського торта» і «Фанта». За кілька годин до смерті його провідали Олегова дружина Алла і дітки. Ігор був радий їх бачити, і хоч говорити йому було важко, пробував пожартувати над його племінником Андрієм, чи вивчив той українську мову за місяць в Україні”.
Нагадаємо, Ігор народився у місті Бар 18 вересня 1982. Згодом родина переїхала в Київ, де він пішов до школи. Потім з мамою Світланою та старшим братом Олегом він переїхав до США (місто Рочестер, штат Міннесота). Тоді йому було 7 років. Саме там їм вдалося зібрати кошти на операцію та лікування, якого тоді потребував Ігор. На той час він досяг зросту 182 сантиметри й важив більше 90 кілограмів.
У нього були проблеми з ногами. Розмір стопи перевершував усі існуючі, тому знайти взуття було дуже складно. Ігор змушений був втискувати свої ноги у надто тісні черевики, що призвело до істотної деформації кісток ніг. У 2012 фірма Reebok подарувала йому 3 пари кросівок, кожна по 25 тисяч доларів.
Ігор Вовковинський був учасником телешоу і актором кіно. Найвідоміша його роль у фільмі 2011 року «Позашлюбний тиждень». Окрім того, він брав участь у передвиборній кампанії Барака Обами 2008 року як його «найбільший у світі прихильник».
Із зростом два метри і тридцять чотири з половиною сантиметрів у 2010 році його визнали найвищим жителем США, а світова слава прийшла до нього після того, як Ігор виносив Злату Огневич на сцену на конкурсі Євробачення-2013.
Ігор Вовковинський не розривав зв’язків з Україною, зокрема з рідним містом Бар. Маючи великі проблеми зі здоров’ям, він не міг часто приїздити на малу батьківщину, але стежив за життям у Бару і як міг підтримував різні проєкти та ініціативи земляків. Ігор був активним волонтером і разом зі своєю родиною допомагав нашому війську з початку російської агресії в Україні. Його велике серце дуже боліло за Україну. Ще у квітні 2021 року він написав на своїй Інтернет-сторінці: «Я люблю Україну, якою б вона не була. Твоя Батьківщина – твоя Батьківщина, ти не можеш цього змінити».
У місті Бар проживає сестра мами Ігоря Вовковинського, яка останніми роками не спілкувалася з журналістами і ніяк не коментувала життя свого племінника. Але саме завдяки їй мені й тодішньому заступнику редактора Барської райгазети «Подільський край» Анатолію Тетянчуку вдалося в липні 2009 році поспілкуватися з Ігорем і взяти у нього інтерв’ю. Ми тоді сиділи на лавочці коло будинку його тітки і проводили фотосесію біля мого автомобіля, а на завершення розмови Ігор щиро зізнався, що найбільше «любить Україну, комп’ютер і… вареники».
Ці ексклюзивні знімки стали уже історією, як і сам факт появи на світ Божий в місті Бар «Гулівера».
До свого 39-річчя Ігор не дожив 29 днів. Вічна тобі пам’ять…
Віктор Зеленюк,
власкор «Вінниччини»
м. Бар
Фото автора
