Відверта розмова про головне,

або Дев’ять запитань Теплицькому селищному голові Руслану Трамбовецькому

– Руслане Івановичу, цієї осені Теплику виповнилось 523 роки. З якими емоціями та думками ви зустрічаєте цю дату?

– Емоції з нагоди свята мають бути лише позитивними. Звичайно, знову, як і минулого року, через підвищення захворюваності на COVID, змушені були скасувати всі великі масові заходи, в тому числі і пов’язані зі святкуванням дня народження нашого селища. Але, незважаючи ні на що, ми налаштовані на позитив та прагнення до кращого.

Відчуваєте вантаж відповідальності як перед самими тепличанами, так і перед попередниками, тими, хто займав посаду селищного голови перед вами?

– Я вважаю, що кожна людина, перебуваючи на такій посаді, відчуває великий вантаж відповідальності і перед громадою в цілому, і перед кожним її жителем зокрема. Попередні голови селища доклали багато зусиль задля розвитку нашої громади та заклали фундамент для нашої роботи сьогодні і в майбутньому. Тому, звичайно, намагаюсь відповідати тій високій планці, яку заклали попередники та в майбутньому передати громаду наступнику з вагомими покращеннями.

Цього разу Теплик святкує день народження не сам, а з усією Теплицькою громадою. Наскільки змінилось життя в селищі після приєднання до нього аж 15 навколишніх сіл?

– Теплицька громада в тому вигляді, в якому вона сьогодні існує, створювалася в два етапи. Спочатку в 2019 році, згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», було створення Теплицької ОТГ у складі смт Теплик та семи сільських рад. Через рік, в рамках адміністративно-територіальної реформи, до нас приєдналось ще вісім сільських рад. І після об’єднання кількість жителів громади збільшилась майже втричі, зросла кількість об’єктів соціально-культурної, інженерної, дорожньої інфраструктури. Всі заклади освіти, культури, медицини, соціального захисту перейшли в комунальну власність громади та відповідно і на повне утримання з бюджету громади.

Із самого початку адмінреформа задумувалась як інструмент децентралізації, який дозволить надати громадам більше власних повноважень та фінансових можливостей. Наскільки дійсність виявилась прозаїчнішою за фантазії реформаторів? Що можна про це сказати, беручи до уваги приклад Теплицької громади? Чи все так склалось, як гадалось?

– Не у всьому. Як я вже казав, до нас перейшли у власність і, відповідно, на утримання всі заклади і вся інфраструктура, яка розташована на території громади. Тобто, обов’язок розвивати та утримувати все на території громади до нас перейшов, а далі… А далі вже проблеми з реформою  у двох складових: повноваження і фінансовий ресурс.

 По повноваженнях – до цього часу так і не прийнятий новий Закон про місцеве самоврядування. По фінансах – переклали гроші з кишені колишніх районів у територіальні громади, і все, заявивши, що фінансовий ресурс громад збільшився. А насправді, доходи бюджету, які були в колишніх районах, витрачаються на ті ж об’єкти та інфраструктуру, що була в районах. Тобто, додаткового фінансового ресурсу не з’явилось.

Для прикладу, держава в Конституції та законодавстві гарантує загальну середню освіту. Відповідно і має забезпечити повне фінансування закладів загальної освіти. На практиці з державного бюджету через субвенцію здійснюється фінансування оплати праці педагогічним працівникам та частково на покращення матеріально-технічної бази через програму «Нова українська школа» та окремих інших програм. А заробітна плата технічного і обслуговуючого персоналу по школах та енергоносії – це за рахунок місцевого бюджету. Так само з соціальним захистом населення. Держава поступово перекладає фінансування частини пільг, визначених законами на бюджети громад. І аналогічно по інших галузях життєдіяльності. Підтримка через Державний фонд регіонального розвитку чи інші програми звичайно є, але вона вибіркова і реалізується в основному на великі проєкти.

Тому, коли б в рамках реформи децентралізації держава виконувала б повністю свої зобов’язання по фінансуванню делегованих органам місцевого самоврядування повноважень, в громадах вивільнився б вагомих фінансовий ресурс на виконання власних повноважень, фінансування об’єктів інфраструктури, розвиток.

Вибачте за каламбур, про що найбільше болить голова у селищного голови?

– Болить за вчасну та повну виплату заробітної плати у всіх бюджетних закладах. Сьогодні  гостра ситуація зі стрімким ростом цін на енергоносії: газ, електроенергію, дрова, а це належне проходження опалювального сезону. Ремонт доріг, соціальна допомога населенню, покращення інфраструктури, якась окрема ситуація жителя громади – кожен день приводи для «головного болю».

Щоб хотілось виправити?

– У першу чергу, крім озвучених загальних проблем, хотілося б в найближчі роки реконструювати очисні споруди в смт Теплик, відремонтувати як найбільше доріг в населених пунктах громади, віднайти практичні та фінансові можливості для рекультивації сміттєзвалищ в громаді.

Свого часу скептики адмінреформи як аргумент наводили тезу про те, що «у нас знову з’являться центральні садиби та бригадні села». Чи став Теплик «центральною садибою», а, для прикладу, маленька Костюківка «бригадним селом»?

– Ми робили аналіз по населених пунктах нашої громади в частині витрат бюджету по кожному старостату і надходжень в бюджет. Даний аналіз показав, що в переважній більшості випадків витрати на старостати перевищують надходження до бюджету від них. Тобто, Теплик частково дотує села. Тому немає ніяких підстав говорити про те, що все концентрується в центрі.

Як у Вашій громаді відбувається розподіл фінансів, матеріальних ресурсів?

– Частково я зазначив це в попередньому питанні. Як і в переважній більшості територіальних громад бюджет планується виходячи з потреб на функціонування кожного закладу: школи, дитячого садка, закладу культури, соціального захисту тощо. Збираємо пропозиції по всіх селах щодо фінансування інфраструктури, доріг, інших заходів. Звичайно, на все, що хочуть люди, старости, керівники закладів коштів не вистачає і всі задоволені не будуть, але намагаємося із того обмеженого ресурсу викроїти на найбільш болючі проблеми.

Яким чином знаходите спільну мову з депутатами?

– Знаєте, спільна мова між двома людьми не завжди знаходиться, а взяти інтереси 25 людей – звичайно важко. Не даремно ж кажуть, що в дискусії народжується істина.

Спілкувався Олег КРИВОНОС

Теплицька громада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені