Вродило багато – толку нема, або Чому зависла сокира над садами Вінниччини?

Головна причина цієї нестандартної ситуації – непередбачувана збитковість галузі. Через перевиробництво продукції та різкий обвал ціни на яблука в області можуть викорчувати близько трьох тисяч гектарів садів. Про це повідомив представникам ЗМІ генеральний директор корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Іванович Семенюк.

– Якщо торік в цей час із садів ми продавали сортові яблука по 10−15 грн/кг, то зараз максимум беруть за 4−4,5 грн/кг – один в один по собівартості продукції, без копійки «навару», – каже він. – До того ж 30 відсотків врожаю – так званий нестандарт. Це яблука, які постраждали від вітру, граду або просто впали на землю. Ще на початку жовтня переробні підприємства їх брали по дві гривні за кілограм, а сьогодні максимум дають по 1,3-1,5 гривні. Тобто, цьогоріч у садівництві вимальовується мінусова рентабельність. Я не знаю, як господарства зможуть з цим впоратися. До мене дійшла інформація, що керівники деяких сільгосппідприємств вже хочуть корчувати сади. І є такі розрахунки,  що цього року десь на дві з половиною – три тисячі гектарів у нас зменшиться площа багаторічних насаджень зерняткових культур.

Як стверджує Анатолій Семенюк, цей процес може розпочатися одразу після завершення збору врожаю. Область може втратити до 15 відсотків із близько 23 тисяч гектарів яблуневих садів. Із них майже 12 тисяч гектарів зосереджені у підприємствах корпорації «Вінницясадвинпром».

Цьогоріч сезон видався вкрай важким. Зокрема, у період цвітіння через негоду садівникам довелося обприскувати яблуні дорогими отрутохімікатами по 25-30 разів. Інакше кондиційного врожаю зібрати не вдалося б.

– Наразі ми ще не можемо говорити про конкретні цифри, бо господарства зібрали лише трохи більше половини врожаю. Ми очікуємо, що по корпорації зберемо 150−160 тисяч тонн яблук, а в цілому по області буде в межах 300 тисяч тонн. Це десь на третину більше, аніж торік. Але ми вже маємо серйозні збитки. А ще ж зараз закладаємо яблука в плодосховища на тривале зберігання. І вже бачимо, що у зимові місяці на ці яблука ціни не буде. А для роботи холодильників потрібно затратити величезні кошти на електроенергію.

Практично всі керівники господарств сьогодні заявляють, що їм вигідніше залишити в саду на землі нестандартні яблука, аніж витрачати кошти на їх підбір. Це яблуко виходить «золотим», якщо додати до витрат на хімію ще й гроші на підвезення робітників, їх харчування і доставку продукції на плодоконсервні заводи.

Крім того, через геополітичні обставини вітчизняні садівники втратили традиційні ринки збуту в Росії, Казахстані та Білорусі, а також на тимчасово не підконтрольних українських територіях. Європейські країни цьогоріч українські яблука не купують, позаяк і місцеві аграрії зібрали добрі врожаї. Частину своїх яблук вінничани експортують до країн Азії. Але тамтешні імпортери потребують лише певних сортів, яких мало вирощують навіть у молодих інтенсивних українських садах. На внутрішньому ж ринку вирощені обсяги яблук спожити не можуть, зокрема, через низьку купівельну спроможність населення. Як би того не хотіли садівники, але люди не роблять великих запасів яблук, віддаючи перевагу більш важливішим продуктам харчування…

Отже аграрії відмовлятимуться від садівництва на користь вирощування економічно вигідних кукурудзи та олієвмісних культур, які не потребують цілорічного виробничого циклу та менш затратні технологічно. Садівничі підприємства Вінницької області підготували звернення щодо ситуації у галузі до Міністерства аграрної політики та продовольства й Кабінету Міністрів. Наприкінці жовтня звернення за рекомендацією профільної депутатської комісії розглянуть на сесії Вінницької облради.

Віктор Зеленюк