Велосипед на… подіумі

Нещодавно «Вінниччина» розповідала про незвичне захоплення вчителя інформатики з Качківки Ямпільської громади Михайла Девдери, який займається конструюванням та виготовленням велотрейків. І ось нова приємна новина надійшла з придністровського села Велика Кісниця, де встановили перший і єдиний в Україні пам’ятник велосипеду з… крилами.

А почалося все рік тому зі знайомства Михайла з підприємцем, керівником громадської організації «З міста в село» Андрієм Федиком. Хоч і жили вони в одному тодішньому районі, але їхні шляхи ніколи раніше не перетиналися. Після зустрічі Андрій запропонував Михайлові взятися за створення пам’ятника велосипеду в його рідному селі, де вже стоїть оригінальний монумент помідору і на дві з половиною тисячі населення є чотири тисячі велосипедів.

  • Ця ідея так мене захопила, що я одразу погодився, – розповідає Михайло Михайлович. – Тим паче, що Андрій Петрович пообіцяв спонсорувати проєкт. Спочатку ми знайшли в інтернеті всі існуючі у світі пам’ятники велосипеду і побачили, що є різні – триколісні, двоколісні, великі, велетенські, ретро, модерні… Але змонтувати ще один металевий велосипед – то було б надто просто і не цікаво. У мене визрів задум: а чому б не зробити «залізного коня» у вигляді Пегаса з крилами. Таких пам’ятників точно ніде нема – класична «Україна» стоїть трохи «дибки», наче кінь, а під кермом на рамі – два пташиних крила… Цей проєкт схвалив партнер, а від себе Андрій запропонував зробити пам’ятник рухомим, щоб педалями приводити в рух крила. Я досі не чув про такі пам’ятники велосипедам. З іншого боку, зараз багато речей стають інтерактивними, це новий рівень, коли ти перебуваєш не просто в ролі глядача, але й можеш взаємодіяти, бути учасником процесу. Від цього ми і відштовхнулися. Ціна питання – це рік роботи, міркувань, дискусій, сімнадцять тисяч гривень і сотні годин витраченого власного часу…

Основним матеріалом для майстрування пам’ятника послужили сталеві труби. Процес був трудомістким, адже із прямих труб майстру довелося зробити круглі колеса, що складалися із «шин» та «ободів». Овальну загнуту форму «втулкам» коліс, «щиткам» крил і передній вилці він надав за рахунок шайб, підрізання та зварювання труб. В результаті – всі деталі вийшли дуже схожими з натуральними велосипедними…

До того ж сидіння виготовлено із листового 2 мм металу, каркас зроблений із 10 мм кругляка, пружини – від справжніх сидінь. Та виявилося, що після закінчення виготовлення «велосипеда» довелося його… розрізати. Саме так, бо в середину рами треба було вмонтувати мезанізм для руху крил. А ще необхідно було вигадати гарну та вишукану форму самих пташиних крил.

Михайло Девдера розробив їх кілька варіантів і приміряв уже на готову конструкцію. На цьому етапі, як і на багатьох інших, він постійно радився з Андрієм Федиком.

Далі настала робота з виготовлення крил в «металі». Потрібно було вирізати багато елементів, які потім поєднати в крило. Нижня частина не планувалася плоскою, в ній мав сховатися підрамник крила. Багато непередбачуваних клопотів виникло з проблемою захисту «гойдаючого» механізму від атмосферних опадів. Він розумів, що частина з них все одно зможе потрапити під кришку, тож придумав варіант для виведення їх назовні…

Кожен етап виготовлення крилатого велосипеда був непростим, а інколи й смішним, цікавим і креативним. Чого лишень вартує факт вже майже фінішного фарбування. Для цього придбали три кольори фарби. Перша була досить яскравою, друга взагалі не підійшла. А в кінцевому підсумку велосипед був пофарбований двома фарбами – поєднанням першої та третьої. Так вийшло два відтінки: темний і світлий, завдяки чому пам’ятник став більш рельєфним та деталізованим.

– І от коли вже здавалося, що робота добігає кінця, Андрій Петрович знайшов у соцмережі фото, на якому пам’ятник велосипеду (на вигляд звичайному) десь у горах стоїть на платформі, яку можна повертати. Ідея зацікавила мене. Перед цим ми довго радилися, яким боком нам краще виставити свого велопегаса – чи у профіль, чи боком? І тут така підказка! Тож закріпили його на рухомому круглому подіумі, а крила приводяться в дію педалями.

Незвичний пам’ятник «Велосипеду мрій» стоїть у Великій Кісниці на площі біля майбутнього музею велосипеду і велосипедного кафе, які теж хочуть відкрити в селі. Андрій Федик та Михайло Девдера сподіваються, що їхній наступний проєкт надихне й інших людей до створення чогось нового, сміливого та корисного для своїх громад. А ще вони виношують амбітний задум можливого прокладання велосипедного маршруту «Смарагдовий шлях» через Велику Кісницю, який проходить Південним Поділлям з Франції до Одеси.

Віктор Зеленюк

На знімку. Сім’я Михайла Девдери біля пам’ятника велосипеду

Фото надане Михайлом Девдерою 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені