Інцестуозна сім’я
Сьогодні розбираємо складну тему – психологічний інцест у сім’ї. Ми поговоримо про той випадок, коли мати і дочка (інші родичі) стають партнерами одне для одного і живуть єдиним організмом. Йдеться не про сексуальний потяг, а про надмірну психологічну близькість, руйнування особистих меж, змішування ролей і обов’язків.
Можливо, ви і самі знайомі з такими сім’ями: мати після розлучення твердить про те, що її син тепер став головою сім’ї, захисником і «навіть на побачення маму водить», мати розповідає про те, що вони з дочкою як подружки, навіть інтимні подробиці життя одна одної знають. Або ж батько гордо заявляє, що відлякує усіх кавалерів дочки, тому що не бачить того, хто любитиме її так само, як він.
Поняття інцестуозності включає і такі ситуації, коли в сім’ї немає тісного фізичного контакту, але при цьому складається нездорова атмосфера. Наприклад, коли батьки просять називати їх на ім’я. У результаті дитина позбавляється мами (або іншого родича), але набуває дорослого знайомого.
Що ж відбувається далі? Коли у дитини з’являється природна потреба у групуванні з однолітками, вона задовольняє цю потребу в сім’ї, адже там вона вже має друзів. У підсумку дитина виявляється ізольованою від соціуму. Він не вчиться будувати дружні та любовні стосунки із ровесниками, а замінює це «домашніми сурогатами».
Є інцестуозні сім’ї з тісним тілесним контактом. Тут немає вираженого сексуального підтексту, але стосунки між батьком та дитиною дуже близькі. Наприклад, дитина спить у ліжку мами та тата чи разом з одним із батьків. Особливо небезпечні такі стосунки під час проходження дитиною Едіпового комплексу. Це нормативний етап розвитку в періодизації Фрейда (3-6 років), коли у дитини з’являється потяг до батька протилежної статі. Для нормального розвитку дитина повинна «програти війну» з батьком тієї ж статі, переключити увагу на ровесників і пізніше знайти серед них собі пару. При тісному контакті між дитиною та батьком нормального дозволу комплексу немає – потяг до батька зберігається і посилюється, в людини виникають проблеми з побудовою особистого життя. Зашкодять дитині й поцілунки в губи чи інші інтимні частини тіла, надмірні доторки під час купання тощо.
Окремо хочу розглянути інцестуозну сім’ю із діадою нарцисизму. Це ситуація, в якій мати та дитина стають «замкнутою системою». З перших днів життя дитина піддається чарам нарцистичної спокуси матері і намагається відповідати її уявленням про прекрасне та ідеальне материнство. Приклад: одинока мати ніколи не говорить про батька дитини, нових чоловіків у своє життя вона теж не пускає, а дитина пригнічує в собі бажання дізнатися правду про батька і про себе.
Тим, хто цікавиться психологією на непрофесійному рівні, я рекомендую переглянути фільм «Піаністка» (2001 року випуску). У ньому влучно показана вищеописана інцестуозна сім’я, де дочка і мати (деспотична психопатка) злилися воєдино. А нестачу інтимного життя дочка компенсує через підглядання за іншими людьми, відвідування порномагазинів, перегляд фільмів для дорослих тощо.
Коментар до статті давала ветеранка військової служби, психологиня Марина Гейко-Прищепа.
Підготувала Вікторія МЕЛЬНИК