Настрій біженцям підняв гуморист

Липівцю поталанило в тому, що тут мешкає один із наймайстерніших поетів-гумористів Вінниччини Микола Пасічник. До виходу на пенсію він працював заступником редактора райгазети, передплатники якої, як і нашої «Вінниччини», часто ставали першими читачами його влучних гуморесок.

Не диво, що на початку нинішнього року за збірку «Кордебалети» Микола Іванович отримав престижну літературну премію імені С. Руданського. А коли горезвісна рф безпричинно напала на Україну, тема вторгнення стала провідною у творчості земляка.

Член Національної спілки письменників України активно співпрацює з місцевими бібліотекарями, відгукується на їх запрошення взяти участь у тих чи інших заходах. Ось і нещодавно погодився провести в книгозбірні презентацію «Кордебалетів».

Про життєвий і творчий шлях автора розповів його однокласник, місцевий журналіст і краєзнавець Олександр Роговий. Цікаво, що разом з липовецькими шанувальниками на цей захід завітали й біженці з районів бойових дій. Вони отримали від письменника книги з його автографами. Помітно посвітлішали обличчя…

Нижче пропонуємо дещо з найсвіжішого.

Микола КАВУН

Загризу

Перед тим, як йти у військкомат,

Я ще встиг провідати дівчат.

В перший день Маруся проводжала,

В другий – Галя, а у сьомий – Алла.

Жодна не сказала мені «Ні»,

Бо ж прибити можуть на війні.

Не взяли мене у військкоматі,

Бо зубів лиш сім, і два – щербаті.

Я, їй-бо, не знав, що без зубів

Не пускають бити москалів.

Я, признатись, парубок бувалий,

От і зуби часто вибивали.

За Орисю били під ставком,

За Онисю били під стовпом.

За Марусю, Валю, Катерину,

За Олену, Марту і Марину…

Що й казати! Що б там не було,

Як мені вертатись у село?

Це ж дівки, яких я приголубив,

Виб’ють всі, що залишились зуби.

Що робити? Вирушу туди,

Де дають кацапові пи…ди.

Тож оце прямую автостопом

В напрямі Прилук і Конотопа.

Вірю, візьмуть там у ЗСУ.

Розхерачим бісову Москву.

Я кацапа, любі наші дами,

Загризу і сімома зубами.

Після бою

-Чого, Петре, шкандибаєш,

Бачу, щось з ногою?

-Та це мене кацапура

Влупив головою.

-Невже близько так підлізли

Сучі кацапури,

Що прийшлося врукопашну

Дерти їхні шкури?

-Ні, по них ми з міномета

Вдарили до діла.

Голова ота до мене

Метрів сто летіла.

Микола ПАСІЧНИК